Sukhariev, Anatolii Borysovych

Сухарев, Анатолий Борисович

Сухарєв, Анатолій Борисович

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 
Сухарєв А.Б., доцент 
СумДУ , кафедра акушерства та гінекології    
           Проведено бактеріологічне та імунологічне обстеження 110 породіль. Контрольну (першу) групу 
складала 31 жінка з фізіологічним перебігом післяпологового періоду. Друга група включала 12 жінок з 
метроендометритом.  
          Всановлено, що в контрольній групі лише 38,4 відсотка жінок мали стерильний посів слизу із 
цервікального каналу, шийки матки та піхви, а 38,3 відсотків – мали різного ступеня бактеріальне обсеменіння, 
яке не перевищувало 1000 КОЕ/мл. 
           При метроендометриті бактеріальне обсеменіння перевищувало 1000 КОЕ/мл. Крім того, в генезі 
захворювання у цих жінок певну роль відігравали асоціації умовнопатогенної флори (клебсієли з протеєм) в 
поєднанні із стафілококом або стрептококом. В більшості випадків мікробні асоціації були наведені стійкими 
до антибіотиків формами. 
          Імунологічні дослідження показали, що при метроендометриті відзначалося підвищення рівня 
імуноглобуліну Є і циркулюючих імунних комплексів в порівнянні з такими показниками у здорових жінок. 
Найбільше підвищення цих показників спостерігалося на 5-6 дні післяпологового періоду. В тім, кореляції між 
станом мікрофлори і рівнем фібронектину не встановлено. 
           Отже, ризик виникнення гнійно-запальних ускладнень у породіль більше пов’язаний не з якісним 
характером мікрофлори, а з ступенем бактеріального обсеменіння та порушеннями імунологічного гомеостазу у 
жінок в післяпологовому періоді.  
 


Ukrainian

Клініко-імунологічні аспекти післяпологових гнійно-запальних захворювань

Electronic Sumy State University Institutional Repository

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Сухарєв А.Б., доцент СумДУ , кафедра акушерства та гінекології               Проведено бактеріологічне та імунологічне обстеження 110 породіль. Контрольну (першу) групу складала 31 жінка з фізіологічним перебігом післяпологового періоду. Друга група включала 12 жінок з метроендометритом.            Всановлено, що в контрольній групі лише 38,4 відсотка жінок мали стерильний посів слизу із цервікального каналу, шийки матки та піхви, а 38,3 відсотків – мали різного ступеня бактеріальне обсеменіння, яке не перевищувало 1000 КОЕ/мл.            При метроендометриті бактеріальне обсеменіння перевищувало 1000 КОЕ/мл. Крім того, в генезі захворювання у цих жінок певну роль відігравали асоціації умовнопатогенної флори (клебсієли з протеєм) в поєднанні із стафілококом або стрептококом. В більшості випадків мікробні асоціації були наведені стійкими до антибіотиків формами.           Імунологічні дослідження показали, що при метроендометриті відзначалося підвищення рівня імуноглобуліну Є і циркулюючих імунних комплексів в порівнянні з такими показниками у здорових жінок. Найбільше підвищення цих показників спостерігалося на 5-6 дні післяпологового періоду. В тім, кореляції між станом мікрофлори і рівнем фібронектину не встановлено.            Отже, ризик виникнення гнійно-запальних ускладнень у породіль більше пов’язаний не з якісним характером мікрофлори, а з ступенем бактеріального обсеменіння та порушеннями імунологічного гомеостазу у жінок в післяпологовому періоді.   

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/9020/1/22.pdf

Клініко-імунологічні аспекти післяпологових гнійно-запальних захворювань

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository