Bocharov, Vasyl Andriiovych

Sulym, Anatolii Hruhorovych

Бочаров, Василий Андреевич

Бочаров, Василь Андрійович

Сулим, Анатолий Григорьевич

Сулим, Анатолій Григорович

Electronic Sumy State University Institutional Repository

МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ПОШУКУ АНТИДЕМОДЕКСНИХ  ПРЕПАРАТІВ СИСТЕМНОЇ ДІЇ Сулим А.Г., асистент Науковий керівник – проф. Бочаров В.А.                                                           СумДУ, кафедра нейрохірургії та нервових хвороб Кліщі Demodex folliculorum та Demodex brevis, які відносяться до ряду Acariformes, є звичайними представниками нормальної мікрофауни шкіри практично всіх дорослих людей. Являючись умовно патогенними, при наявності у людини індивідуальної схильності до особливих імунобіологічних реакцій, кліщі-демодекси здатні відігравати певну роль у виникненні проявів демодикозу, періорального дерматиту й рожевих вугрів (розацеа). Лікування цих захворювань, як правило, включає застосування препаратів протидемодексної дії. Більшість із них є акарицидними засобами зовнішнього використання, які за рахунок згубного впливу на кліщів застосовуються також і для лікування корости, однак всі вони  токсичні. На сьогоднішній день засобом системної дії на кліщів-демодексів є представники групи імідазолів – метронідазол.  Наявність фактично одного препарату системної антидемодексної дії позбавляє лікаря можливості вибору в разі випадків непереносності або ще будь-яких протипоказань до застосування метронідазолу чи подібних йому похідних імідазолу. Саме ці обставини змушують звернутися до пошуків інших засобів. Виходячи з порівняльного аналізу тих та інших ліків, було висунуте припущення про можливу антидемодексну дію таких препаратів, як нестероїдні протизапальні засоби (саліцилати), похідні фенілпропіонової, антранілової кислот, відхаркувальні  (натрію бензоат),   гіполіпідемічні   ( пробукол), жовчогінні, сульфаніламідоподібні засоби, сульфаніламіди і ангіопротектори, засоби, що гальмують утворення сечових конкрементів, протитуберкульозні препарати різних груп.  Особливість умов виявлення можливої протидемодексної дії перелічених препаратів полягає у тому, що дослідження стану популяції кліщів роду Демодекс можна провести у пацієнтів, які страждають на ту чи іншу хворобу, з приводу якої тривалий час змушені приймати вказані засоби, та порівняти відповідні показники з тими, які можна отримати при дослідженні популяції кліщів-демодексів у людей, що ніяких препаратів не приймають.      

Можливі шляхи пошуку антидемодексних препаратів системної дії

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ПОШУКУ АНТИДЕМОДЕКСНИХ  
ПРЕПАРАТІВ СИСТЕМНОЇ ДІЇ 
Сулим А.Г., асистент 
Науковий керівник – проф. Бочаров В.А. 
                                                          СумДУ, кафедра нейрохірургії та нервових хвороб 
Кліщі Demodex folliculorum та Demodex brevis, які відносяться до ряду Acariformes, є звичайними 
представниками нормальної мікрофауни шкіри практично всіх дорослих людей. Являючись умовно 
патогенними, при наявності у людини індивідуальної схильності до особливих імунобіологічних реакцій, кліщі-
демодекси здатні відігравати певну роль у виникненні проявів демодикозу, періорального дерматиту й рожевих 
вугрів (розацеа). Лікування цих захворювань, як правило, включає застосування препаратів протидемодексної 
дії. Більшість із них є акарицидними засобами зовнішнього використання, які за рахунок згубного впливу на 
кліщів застосовуються також і для лікування корости, однак всі вони  токсичні. На сьогоднішній день засобом 
системної дії на кліщів-демодексів є представники групи імідазолів – метронідазол.  Наявність фактично одного 
препарату системної антидемодексної дії позбавляє лікаря можливості вибору в разі випадків непереносності 
або ще будь-яких протипоказань до застосування метронідазолу чи подібних йому похідних імідазолу. Саме ці 
обставини змушують звернутися до пошуків інших засобів. Виходячи з порівняльного аналізу тих та інших 
ліків, було висунуте припущення про можливу антидемодексну дію таких препаратів, як нестероїдні 
протизапальні засоби (саліцилати), похідні фенілпропіонової, антранілової кислот, відхаркувальні  (натрію 
бензоат),   гіполіпідемічні   ( пробукол), жовчогінні, сульфаніламідоподібні засоби, сульфаніламіди і 
ангіопротектори, засоби, що гальмують утворення сечових конкрементів, протитуберкульозні препарати різних 
груп.  
Особливість умов виявлення можливої протидемодексної дії перелічених препаратів полягає у тому, що 
дослідження стану популяції кліщів роду Демодекс можна провести у пацієнтів, які страждають на ту чи іншу 
хворобу, з приводу якої тривалий час змушені приймати вказані засоби, та порівняти відповідні показники з 
тими, які можна отримати при дослідженні популяції кліщів-демодексів у людей, що ніяких препаратів не 
приймають. 
     


https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/7225/1/Bocharov.pdf

Можливі шляхи пошуку антидемодексних препаратів системної дії

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)