Korol, Vitalii Mykolaiovych

Король, Виталий Николаевич

Король, Віталій Миколайович

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

125124
Потрібно відзначити, що у цих патетичних віршах крім
свастики використовуються й українські державні символи часів
УНР, в першу чергу, жовто-блакитні кольори прапору:
Воскресшії люди вітаються радо
Їх жовто-блакитний піднявся прапор
О, люба Вкраїно! Твоє тепер свято
Під небом блакитних, золочених зорь4.
Також цікаво спостерігати мимобіжні згадування
українського прапору у деяких статтях. Наприклад, у січні 1942 р.
у одній статті “Сумського вісника”, що описувала життя
окупованого Харкова, сказано: “Жовтоблакитний прапор Міської
Управи здалеку видно мешканцям Сумської вулиці”5.
Певним чином це можна розцінювати як свідчення відкритого
використання національних кольорів у містах військової зони
окупованої України у зазначений час.
Крім того впродовж деякого часу поруч з назвою газети
“Сумський вісник”, яка була за німецької окупації найпотужнішим
виданням на Сумщині, зображувався ще один символ часів
Української революції 1917-1920 рр. - тризуб. Вперше таке
зображення з’явилося 1 лютого 1942 р.6 Востаннє газета з тризубом
вийшла в Сумах 15 квітня 1942 р.7 Менш помітні газети, як “Голос
Охтирщини”(Охтирка) і “Лебединський вісник”(Лебедин), також
використовували аналогічне оформлення у цей час.
Це відносно лояльне відношення німецької окупаційної влади
до використання українськими націоналістами своєї символіки
пов’язане з  бажанням нацистів використати енергію підопічної їм
української політичної формації проти Москви і СРСР. Плани щодо
цього розглядалися в першу чергу у меморандумі рейхсляйтера
Альфреда Розенберга від 2 квітня 1941 р.8
КОРОЛЬ В.М.
НІМЕЦЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ НА
СТОРІНКАХ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ СУМЩИНИ
(1941-1943 рр.)
Активне використання символіки у пропаганді пояснюється
тим, що символи самі по собі є образами, готовими до сприйняття.
Вони є квінтесенцією ідеологічного вчення чи національної ідеї. За
допомогою їх можна ефективно створювати певні уявлення на
різних рівнях свідомості людей, на яких спрямована пропаганда.
Відомо, що після приходу німців у 1941 р. в окупованих містах
і селах Сумщини, як і на інших захоплених ними територіях,
з’явилася нацистська символіка, яку Гітлер свого часу зробив і
німецькою державною. Насамперед вона включала свастику.
 З метою презентації та висвітлення місцевому населенню
своєї інтерпретації цього знаку для пересічних жителів у пресі
друкувалася інформація про свастику у вигляді історичних довідок.
Так, наприклад, 2 листопада 1941 р. газета “Сумський вісник”
писала: “Свастика - це, первісно, лише символ гріючого,
животворчого сонця”1.
Роменська газета “Відродження” у зверненні до
українського народу у січні 1942 р. зазначала: “Свастика - це
символ розбудженого життя, це знамено спасіння і побіди
нордійця та символ його раси”2.
Виконуючи пропагандистські функції на сторінках
окупаційних газет, розміщувався цей  символ. Свастику можна було
зустріти як фрагмент на малюнках або числених фотографіях з
життя у Німеччині, що були призвані показувати красу, велич та
достаток Третього рейху.
Крім того цей символ іноді використовується і в художній
літературній творчості. 30 листопада 1941 р. на першій сторінці
“Сумського вісника” у вірші “Визволення” Петра Засумського
читаємо:
Хай воля панує в оновленім краї!
Хай свастика мудрості вічно сія!
Цвіти Україно, як квіти весняні,
Історія кличе на нові діла3.
126
З травня 1942 р. у газетах Сумщини українські державні
символи не зустрічаються. Вочевидь, саме тоді і закінчився період
порозуміння місцевих національно свідомих українців з німцями.
Після розгрому гестапівцями на початку 1942 р. потужної
київської групи ОУН(м), яка почала бурхливо розвивати не тільки
культурно-просвітницьку, але і самостійну політичну діяльність, німці
взяли під жорсткий контроль будь-які прояви ідеї української
державності та діяльність націоналістів взагалі. Наслідки цього
хвилею прокотилися Україною і дійшли до Сум.
Отже, і німецька, і українська державна символіка, що
водночас була партійною символікою німецьких нацистів та
українських націоналістів відповідно,  використовувалась з  метою
пропаганди своєї ідеології на сторінках преси. При чому остання із
згаданих була на другому плані, а потім перестає використовуваться,
що пов’язано зі згортанням співпраці окупаційної влади з
українськими націоналістами взагалі.
_________________________
1Сумський вісник. - 1941. - 2 листопада.
2Відродження. - 1942. - 2 січня.
3Сумський вісник. - 1941. - 30 листопада.
4Там само.
5Там само. - 1942. - 14 січня.
6Там само. - 1 лютого.
7Там само. - 15 квітня.
8Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - Париж; Нью-
Йорк; Львів, 1993. - С.495-496.


Ukrainian

Німецькі та українські державні символи на сторінках окупаційної преси Сумщини (1941-1943 рр.)

Electronic Sumy State University Institutional Repository

125124Потрібно відзначити, що у цих патетичних віршах крімсвастики використовуються й українські державні символи часівУНР, в першу чергу, жовто-блакитні кольори прапору:Воскресшії люди вітаються радоЇх жовто-блакитний піднявся прапорО, люба Вкраїно! Твоє тепер святоПід небом блакитних, золочених зорь4.Також цікаво спостерігати мимобіжні згадуванняукраїнського прапору у деяких статтях. Наприклад, у січні 1942 р.у одній статті “Сумського вісника”, що описувала життяокупованого Харкова, сказано: “Жовтоблакитний прапор МіськоїУправи здалеку видно мешканцям Сумської вулиці”5.Певним чином це можна розцінювати як свідчення відкритоговикористання національних кольорів у містах військової зониокупованої України у зазначений час.Крім того впродовж деякого часу поруч з назвою газети“Сумський вісник”, яка була за німецької окупації найпотужнішимвиданням на Сумщині, зображувався ще один символ часівУкраїнської революції 1917-1920 рр. - тризуб. Вперше такезображення з’явилося 1 лютого 1942 р.6 Востаннє газета з тризубомвийшла в Сумах 15 квітня 1942 р.7 Менш помітні газети, як “ГолосОхтирщини”(Охтирка) і “Лебединський вісник”(Лебедин), такожвикористовували аналогічне оформлення у цей час.Це відносно лояльне відношення німецької окупаційної владидо використання українськими націоналістами своєї символікипов’язане з  бажанням нацистів використати енергію підопічної їмукраїнської політичної формації проти Москви і СРСР. Плани щодоцього розглядалися в першу чергу у меморандумі рейхсляйтераАльфреда Розенберга від 2 квітня 1941 р.8КОРОЛЬ В.М.НІМЕЦЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ НАСТОРІНКАХ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ СУМЩИНИ(1941-1943 рр.)Активне використання символіки у пропаганді пояснюєтьсятим, що символи самі по собі є образами, готовими до сприйняття.Вони є квінтесенцією ідеологічного вчення чи національної ідеї. Задопомогою їх можна ефективно створювати певні уявлення нарізних рівнях свідомості людей, на яких спрямована пропаганда.Відомо, що після приходу німців у 1941 р. в окупованих містахі селах Сумщини, як і на інших захоплених ними територіях,з’явилася нацистська символіка, яку Гітлер свого часу зробив інімецькою державною. Насамперед вона включала свастику. З метою презентації та висвітлення місцевому населеннюсвоєї інтерпретації цього знаку для пересічних жителів у пресідрукувалася інформація про свастику у вигляді історичних довідок.Так, наприклад, 2 листопада 1941 р. газета “Сумський вісник”писала: “Свастика - це, первісно, лише символ гріючого,животворчого сонця”1.Роменська газета “Відродження” у зверненні доукраїнського народу у січні 1942 р. зазначала: “Свастика - цесимвол розбудженого життя, це знамено спасіння і побідинордійця та символ його раси”2.Виконуючи пропагандистські функції на сторінкахокупаційних газет, розміщувався цей  символ. Свастику можна булозустріти як фрагмент на малюнках або числених фотографіях зжиття у Німеччині, що були призвані показувати красу, велич тадостаток Третього рейху.Крім того цей символ іноді використовується і в художнійлітературній творчості. 30 листопада 1941 р. на першій сторінці“Сумського вісника” у вірші “Визволення” Петра Засумськогочитаємо:Хай воля панує в оновленім краї!Хай свастика мудрості вічно сія!Цвіти Україно, як квіти весняні,Історія кличе на нові діла3.126З травня 1942 р. у газетах Сумщини українські державнісимволи не зустрічаються. Вочевидь, саме тоді і закінчився періодпорозуміння місцевих національно свідомих українців з німцями.Після розгрому гестапівцями на початку 1942 р. потужноїкиївської групи ОУН(м), яка почала бурхливо розвивати не тількикультурно-просвітницьку, але і самостійну політичну діяльність, німцівзяли під жорсткий контроль будь-які прояви ідеї українськоїдержавності та діяльність націоналістів взагалі. Наслідки цьогохвилею прокотилися Україною і дійшли до Сум.Отже, і німецька, і українська державна символіка, щоводночас була партійною символікою німецьких нацистів таукраїнських націоналістів відповідно,  використовувалась з  метоюпропаганди своєї ідеології на сторінках преси. При чому остання іззгаданих була на другому плані, а потім перестає використовуваться,що пов’язано зі згортанням співпраці окупаційної влади зукраїнськими націоналістами взагалі._________________________1Сумський вісник. - 1941. - 2 листопада.2Відродження. - 1942. - 2 січня.3Сумський вісник. - 1941. - 30 листопада.4Там само.5Там само. - 1942. - 14 січня.6Там само. - 1 лютого.7Там само. - 15 квітня.8Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993. - С.495-496.

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/7393/1/%d0%9a%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8c2.pdf

Німецькі та українські державні символи на сторінках окупаційної преси Сумщини (1941-1943 рр.)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository