Звагельський В.Б. Середньовічний тракт з Сум до Перекопу                                                            Розглядається маршрут московського посольства під керівництвом В. Тяпкіна, що рухалося з Сум до Криму
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6585Звагельский В. Б. Средневековый тракт из Сум к Перекопу                                                            Рассматривается маршрут движения московского посольства под руководством В.Тяпкина, которое двигалось из Сум в Крым.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6585Zvagelskiy V.B. The Medieval route from Sumy to Perekop                                                             The work isw devoted tothe movement of the Mosow embassy headed by V.Tyapkin, that was moving from Sumy to the Crimea
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/658

Zvahelskyi, Viktor Borysovych

Звагельский, Виктор Борисович

Звагельський, Віктор Борисович

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

224 СУМСЬКА СТАРОВИНА  №XXХ  2010
ЗВАГЕЛЬСЬКИЙ В.Б.
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ТРАКТ З СУМ ДО ПЕРЕКОПУ
Розглядається маршрут московського посольства під керівництвом
В.Тяпкіна, що рухалося з Сум до Криму.
У 1876 р. відомий статистик, етнограф і історик О.О.Русов опублікував
статтю, в якій коротко виклав матеріали рукопису під назвою “Реестр о трактах
и о прочем, что содержатца, какое известие ниже сего” [1, с.47-52]. Один з
описів цих трактів за номером 10 викликав інтерес вченого, про що він і говорить у
статті. Це дорога “из Малороссійских городов от Сум до Перекапи и до Крыму
Муравским шляхом”, якою пересувалося московське посольство, очолюване
стольником Василем Тяпкіним та дяком Микитою Зотовим, з метою підготовки
до підписання відомого Бахчисарайського перемир’я. Опис тракту було складено
зі слів В.Тяпкіна через рік - у 1681 р. [1, с.47].
Цінність цього документа полягає у досить точному описі природніх умов і
власне шляху, інформативними також є вказівки на швидкість руху, на необхідні
для відпочинку зупинки. При цьому,  як видно з самого опису, посольство рухалося
не точно Муравським шляхом, а з деякими відхиленнями. Більше того, єдиний на
той час путівник “Книга Большому Чертежу” містила досить детальну і точну
інформацію про Муравський шлях, але чим далі на південь - тим ці дані ставали
менш точними, а відрізок шляху від річки Кінські Води до Перекопу - це більше
100 верст - взагалі не був відомий укладачам “Книги”. Саме тому цей документ і
викликає інтерес.
До статті О.О.Русова додавалася карта, що була вставлена лише в окремі
екземпляри видання. Карта, очевидно, робилася без консультацій О.О.Русова,
оскільки є неточною, а подекуди, - просто помилковою. Отже, важливим є сам
факт, що описаний у документі тракт, виявляється був іншим, - приблизно
паралельним з Муравським шляхом. Завдання даної публікації є уточнення і
нанесення на карту маршруту посольства В.Тяпкіна.
О.О.Русов делікатно називає керівників посольства “вченими”, хоча, як
випливає з тексту, їх скоріше слід називати розвідниками, оскільки мета поїздки
була не лише у підготовці укладання миру, а й війни. О.О.Русов прямо зазначає, що
В.Тяпкін “ездивший высматривать крепкие места для будущей войны” [1, с.26].
На цю специфічну місію посольства вже звертали увагу дослідники [2, с.212-214].
Між іншим зазначимо, що В.Тяпкін був професійним військовим у чині полковника,
а М.Зотов - дяком, вихователем і сподвижником Петра І.
Далі ми не будемо цитувати документ, оскільки його повністю наведено
О.О.Русовим, а зупинимося лише на географічних вказівках з метою прив’язки їх
до місцевості.
Отже, посольство виїхало із Сум 28 вересня “и шлях прямой имели через
городы Красьно поле Волной и на Богодухов и Олшанку. На черту в город Малые
Валки, что называетца Новая Перекопь, или Вал, пришли октября в 6 день”.
Краснопілля і Вільний - це нинішні міста Сумської області, Богодухів і Валки
- Харківської.
І того ж дня пройшли ще 15 верст Муравським шляхом та заночували під
дібровою. На 7 день перетнувши Муравський шлях, оскільки “за великими
переправами и грязми и горами пройтить было немочно”, певний час рухалися
паралельно йому, а потім заночували на р.Берестовенька за 30 верст від Нового Валу.
225  СУМСЬКА СТАРОВИНА  №XXХ  2010
Суми
Краснопілля
Характерно, що у верхів’ях Берестовеньки і нині збереглися топоніми, які
несуть у собі ознаки, пов’язані з пересуванням: Станиця, Станичне, Караван.
На 8 день з ранку йшли степом 10 верст до верхів’їв р.Берестова, там
перепочили і “за час” до вечора дійшли до Орільських озер, де заночували. В цій
місцевості знову зустрічаємо топонімічні свідчення: Власовка, Задорожне, Шляхове.
На 9 день дійшли до верхів’їв Орілі. На 10-й рухалися весь день степом та
ночували на верхів’ях р.Терновка - нині це район м.Лозова Харківської області;
його передмістя має красномовну назву Лесовське. Ці дві назви явно свідчать, що
колись тут була важлива переправа - брід (лаз/перелаз).
На 11 день рухалися без відпочинку до верхів’їв р.Мала Самара, де і заночували.
На 12 день дійшди до верхів’їв р.Самара, де переправилися “безо всякие
трудности”.
На 13 день дійшли до верхів р.Кінських Вод, яку перейшли знову без
складнощів, переправилися через неї та стали для відгодівлі коней біля шляху, що
йшов від Запоріжжя до Тору і Дону.
На 14 день дійшли до р.Овечі Води, настелили хворосту та камишів і
переправилися “буз трудности”.
На 15 день рухалися степом та годували коней на верхів’ях р.Молочні Води,
226 СУМСЬКА СТАРОВИНА  №XXХ  2010
потім рухалися правим берегом до вечора.
Наступного дня ночували на верхів’ях р.Уклюк, що впадає у р.Молочні Води.
На 17 день дійшли до р.Другий Уклюк і, рухаючись вночи, дійшли до урочища
Чорний Колодязь ,“которой от Перекопи за пол дня ходу”. Звідси від’їхали 20
верст і ночували біля морського заливу на р.Гнилі Води.
На 19 день доїхали до Перекопу. Таким чином, на шлях від Сум “с
простоями” пішов 21 день.
Поверталися іншим трактом, вийшовши з Перекопу 16 березня, прямували
на Козикермен та Запоріжжя. Ночували в урочищі біля р.Чорна Долина.
17 березня переправившись через Кінську Воду, ночували на острові на Дніпрі.
18 березня, переправившися на судах через Дніпро “на Киевскую сторону”,
рухалися до р.Базавлук, що за 10 верст від Січі. Звідти йшли Дніпром до Переволочної,
потім до Кобиляк, на Білики, Малі і Велики Санжари, Полтаву, Опішню, Зеньків. Тут
переправилися через Псел, рушили на Гадяч, Карабутово і прийшли у Батурин 12
квітня. Усього на шлях від Перекопу до Батурина пішло 28 днів. Як зазначено у
документі, різниця склала 7 днів при зайвих 4 переправах через річки.
Дещо дивним, на перший погляд, є рух посольства не традиційним і,
безперечно, відомим на той час маршрутом - Лосицькою (через середні течії Псла
та Ворскли) або Бакаєвою (межиріччям верхнього Сейму та верхів’їв Псла і
Ворскли з виходом на Муравський шлях в районі Обояні-Бєлгорода) дорогами [3,
с.37-53], а між ними, приблизно паралельно їм обом. При чому, як свідчить
аналізований документ, посольство все одно вийшло на Муравський шлях у Валках
“что называетца Новая Перекопь, или Вал”. Можна припустити, що причиною
цього було прагнення до певного часу утаємничувати маршрут руху.
Показовим є факт, що, подорожуючи, вони відхилилися від Муравського
шляху, як зазначено у тексті, тому що руху завадили важкі переправи та багно, але
вказівок на дощі немає, що, зрозуміло, було б зазначено, якби таке відхилення
сталося через негоду. Це, на нашу думку, свідчить, що В.Тяпкін та М.Зотов просто
недостатньо добре орієнтувалися у географії Муравського шляху - цього
перевіреного століттями суходолу - межиріччя басейнів Дніпра і Дону, у даному
випадку їхніх приток - Ворскли та Сіверського Донця.
________________________________
1. Русов А.А. Русские тракты в конце ХVІІ  и начале ХVІІІ веков и некоторыя данныя о
Днепре из атласа конца прошлаго столетия. - К.: Типография М.П.Фрица, 1876. - 104 с.
2. Лаврентьев А.В. “Записки государевым мерным верстам и станом того крымского
походу по верстам мерному колесу” 1689 г. // Естественнонаучные представления Древней
Руси / К.Н.Афанасьев, Ю.Л.Щапова, Е.К.Пиотровский и др. - М.: Наука, 1988. - С.208-219.
3. Звагельський В.Б. Лосицька дорога // Сумська старовина. - 1999. - №№V-VI. - С.37-53.
Звагельский В.Б.
Средневековый тракт из Сум к Перекопу
Рассматривается маршрут движения московского посольства под руководством
В.Тяпкина, которое двигалось из Сум в Крым.
Zvagelskiy V.B.
The Medieval route from Sumy to Perekop
The work is devoted to the movement of the Moscow embassy headed by V.Tyapkin, that
was moving from Sumy to the Crimea.
_____________________
Отримано 4. 02. 2009


Середньовічний тракт з Сум до Перекопа

Electronic Sumy State University Institutional Repository

224 СУМСЬКА СТАРОВИНА  №XXХ  2010ЗВАГЕЛЬСЬКИЙ В.Б.СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ТРАКТ З СУМ ДО ПЕРЕКОПУРозглядається маршрут московського посольства під керівництвомВ.Тяпкіна, що рухалося з Сум до Криму.У 1876 р. відомий статистик, етнограф і історик О.О.Русов опублікувавстаттю, в якій коротко виклав матеріали рукопису під назвою “Реестр о трактахи о прочем, что содержатца, какое известие ниже сего” [1, с.47-52]. Один зописів цих трактів за номером 10 викликав інтерес вченого, про що він і говорить устатті. Це дорога “из Малороссійских городов от Сум до Перекапи и до КрымуМуравским шляхом”, якою пересувалося московське посольство, очолюванестольником Василем Тяпкіним та дяком Микитою Зотовим, з метою підготовкидо підписання відомого Бахчисарайського перемир’я. Опис тракту було складенозі слів В.Тяпкіна через рік - у 1681 р. [1, с.47].Цінність цього документа полягає у досить точному описі природніх умов івласне шляху, інформативними також є вказівки на швидкість руху, на необхіднідля відпочинку зупинки. При цьому,  як видно з самого опису, посольство рухалосяне точно Муравським шляхом, а з деякими відхиленнями. Більше того, єдиний натой час путівник “Книга Большому Чертежу” містила досить детальну і точнуінформацію про Муравський шлях, але чим далі на південь - тим ці дані ставалименш точними, а відрізок шляху від річки Кінські Води до Перекопу - це більше100 верст - взагалі не був відомий укладачам “Книги”. Саме тому цей документ івикликає інтерес.До статті О.О.Русова додавалася карта, що була вставлена лише в окреміекземпляри видання. Карта, очевидно, робилася без консультацій О.О.Русова,оскільки є неточною, а подекуди, - просто помилковою. Отже, важливим є самфакт, що описаний у документі тракт, виявляється був іншим, - приблизнопаралельним з Муравським шляхом. Завдання даної публікації є уточнення інанесення на карту маршруту посольства В.Тяпкіна.О.О.Русов делікатно називає керівників посольства “вченими”, хоча, яквипливає з тексту, їх скоріше слід називати розвідниками, оскільки мета поїздкибула не лише у підготовці укладання миру, а й війни. О.О.Русов прямо зазначає, щоВ.Тяпкін “ездивший высматривать крепкие места для будущей войны” [1, с.26].На цю специфічну місію посольства вже звертали увагу дослідники [2, с.212-214].Між іншим зазначимо, що В.Тяпкін був професійним військовим у чині полковника,а М.Зотов - дяком, вихователем і сподвижником Петра І.Далі ми не будемо цитувати документ, оскільки його повністю наведеноО.О.Русовим, а зупинимося лише на географічних вказівках з метою прив’язки їхдо місцевості.Отже, посольство виїхало із Сум 28 вересня “и шлях прямой имели черезгороды Красьно поле Волной и на Богодухов и Олшанку. На черту в город МалыеВалки, что называетца Новая Перекопь, или Вал, пришли октября в 6 день”.Краснопілля і Вільний - це нинішні міста Сумської області, Богодухів і Валки- Харківської.І того ж дня пройшли ще 15 верст Муравським шляхом та заночували піддібровою. На 7 день перетнувши Муравський шлях, оскільки “за великимипереправами и грязми и горами пройтить было немочно”, певний час рухалисяпаралельно йому, а потім заночували на р.Берестовенька за 30 верст від Нового Валу.225  СУМСЬКА СТАРОВИНА  №XXХ  2010СумиКраснопілляХарактерно, що у верхів’ях Берестовеньки і нині збереглися топоніми, якінесуть у собі ознаки, пов’язані з пересуванням: Станиця, Станичне, Караван.На 8 день з ранку йшли степом 10 верст до верхів’їв р.Берестова, тамперепочили і “за час” до вечора дійшли до Орільських озер, де заночували. В ціймісцевості знову зустрічаємо топонімічні свідчення: Власовка, Задорожне, Шляхове.На 9 день дійшли до верхів’їв Орілі. На 10-й рухалися весь день степом таночували на верхів’ях р.Терновка - нині це район м.Лозова Харківської області;його передмістя має красномовну назву Лесовське. Ці дві назви явно свідчать, щоколись тут була важлива переправа - брід (лаз/перелаз).На 11 день рухалися без відпочинку до верхів’їв р.Мала Самара, де і заночували.На 12 день дійшди до верхів’їв р.Самара, де переправилися “безо всякиетрудности”.На 13 день дійшли до верхів р.Кінських Вод, яку перейшли знову безскладнощів, переправилися через неї та стали для відгодівлі коней біля шляху, щойшов від Запоріжжя до Тору і Дону.На 14 день дійшли до р.Овечі Води, настелили хворосту та камишів іпереправилися “буз трудности”.На 15 день рухалися степом та годували коней на верхів’ях р.Молочні Води,226 СУМСЬКА СТАРОВИНА  №XXХ  2010потім рухалися правим берегом до вечора.Наступного дня ночували на верхів’ях р.Уклюк, що впадає у р.Молочні Води.На 17 день дійшли до р.Другий Уклюк і, рухаючись вночи, дійшли до урочищаЧорний Колодязь ,“которой от Перекопи за пол дня ходу”. Звідси від’їхали 20верст і ночували біля морського заливу на р.Гнилі Води.На 19 день доїхали до Перекопу. Таким чином, на шлях від Сум “спростоями” пішов 21 день.Поверталися іншим трактом, вийшовши з Перекопу 16 березня, прямувалина Козикермен та Запоріжжя. Ночували в урочищі біля р.Чорна Долина.17 березня переправившись через Кінську Воду, ночували на острові на Дніпрі.18 березня, переправившися на судах через Дніпро “на Киевскую сторону”,рухалися до р.Базавлук, що за 10 верст від Січі. Звідти йшли Дніпром до Переволочної,потім до Кобиляк, на Білики, Малі і Велики Санжари, Полтаву, Опішню, Зеньків. Тутпереправилися через Псел, рушили на Гадяч, Карабутово і прийшли у Батурин 12квітня. Усього на шлях від Перекопу до Батурина пішло 28 днів. Як зазначено удокументі, різниця склала 7 днів при зайвих 4 переправах через річки.Дещо дивним, на перший погляд, є рух посольства не традиційним і,безперечно, відомим на той час маршрутом - Лосицькою (через середні течії Пслата Ворскли) або Бакаєвою (межиріччям верхнього Сейму та верхів’їв Псла іВорскли з виходом на Муравський шлях в районі Обояні-Бєлгорода) дорогами [3,с.37-53], а між ними, приблизно паралельно їм обом. При чому, як свідчитьаналізований документ, посольство все одно вийшло на Муравський шлях у Валках“что называетца Новая Перекопь, или Вал”. Можна припустити, що причиноюцього було прагнення до певного часу утаємничувати маршрут руху.Показовим є факт, що, подорожуючи, вони відхилилися від Муравськогошляху, як зазначено у тексті, тому що руху завадили важкі переправи та багно, алевказівок на дощі немає, що, зрозуміло, було б зазначено, якби таке відхиленнясталося через негоду. Це, на нашу думку, свідчить, що В.Тяпкін та М.Зотов простонедостатньо добре орієнтувалися у географії Муравського шляху - цьогоперевіреного століттями суходолу - межиріччя басейнів Дніпра і Дону, у даномувипадку їхніх приток - Ворскли та Сіверського Донця.________________________________1. Русов А.А. Русские тракты в конце ХVІІ  и начале ХVІІІ веков и некоторыя данныя оДнепре из атласа конца прошлаго столетия. - К.: Типография М.П.Фрица, 1876. - 104 с.2. Лаврентьев А.В. “Записки государевым мерным верстам и станом того крымскогопоходу по верстам мерному колесу” 1689 г. // Естественнонаучные представления ДревнейРуси / К.Н.Афанасьев, Ю.Л.Щапова, Е.К.Пиотровский и др. - М.: Наука, 1988. - С.208-219.3. Звагельський В.Б. Лосицька дорога // Сумська старовина. - 1999. - №№V-VI. - С.37-53.Звагельский В.Б.Средневековый тракт из Сум к ПерекопуРассматривается маршрут движения московского посольства под руководствомВ.Тяпкина, которое двигалось из Сум в Крым.Zvagelskiy V.B.The Medieval route from Sumy to PerekopThe work is devoted to the movement of the Moscow embassy headed by V.Tyapkin, thatwas moving from Sumy to the Crimea._____________________Отримано 4. 02. 2009

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/6585/1/VBZvag.pdf

Середньовічний тракт з Сум до Перекопа

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository