Madiar, Volodymyr Vasylovych

Мадяр, Б.В.

Мадяр, Владимир Васильевич

Мадяр, Володимир Васильович

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

МОЖЛИВІСТЬ ВИВЧЕННЯ ПРОНИКНЕННЯ АНТИБІОТИКІВ 
У ПЕРЕДМІХУРОВУ ЗАЛОЗУ ПРИ РІЗНИХ ШЛЯХАХ ВВЕДЕННЯ 
Мадяр Б.В., студ. 3-го курсу 
Науковий керівник - асист., к. м. н. Мадяр В.В. 
Сум ДУ, кафедра загальної хірургії 
Простатит складає серед патологічних процесів статевих органів 30-50% у чоловіків активного 
репродуктивного віку. З метою лікування бактеріальних простатитів застосовують антибіотики.  
Кількості ампіциліну в плазмі і секреті передміхурової залози визначали мікробіологічним методом 
дифузії в агар по величині гальмування високо чутливої тест культури Sarcina lutea АТСС 9341 / чутливість 0,01 
ОД/г/мл внесеної в живильне середовище. Дослідження виконано згідно Методичних рекомендацій головного 
санітарно-епідеміологічного управління МОЗ СРСР «По визначенню залишкових кількостей антибіотиків в 
продуктах тваринництва» від 29 липня 1984 року № 3049-84. Результат проби визначали за радіусом зони 
затримки росту (ЗЗР). Остання свідчить про дію антибіотика на тест-культуру якщо він знаходиться у матеріалі. 
Зону затримки росту Sarcina lutea вимірювали у міліметрах. 
Визначали концентрацію ампіциліну у секреті простати до введення препарату та через 4 години після 
лікування. Секрет передміхурової залози отримували шляхом масажу ПЗ. Було обстежено 57 пацієнтів віком 
від 20 до 55 років. Пацієнти розподілені на дві групи: перша 28 (49,2%) хворих – 
медикаментів, друга 29 осіб – 50,8% - лімфотропне. Вводили ампіцилін у добовій дозі 2 гр. Тривалість 
лікування в обох групах 10 днів. У всіх пацієнтів вивчали наявність антибіотика в секреті ПЗ та в сироватці 
венозної крові до початку лікування, на 5-ту та 10-ту добу терапії. 
До лікування ЗЗР тест-культури не було ні в секреті передміхурової залози, ні в сироватці крові. На 
підставі цього можна зробити висновок про те, що ампіциліну, який би затримав ріст Sarcina lutea в 
досліджених матеріалах не було. На 5-ту добу після розпочатого лікування у хворих першої групи в секреті ПЗ 
ЗЗР не визначалась, у цьому ж секреті у пацієнтів другої групи ЗЗР склала 29,3±1,9 мм. Це свідчить що при 
традиційному введенні ампіциліну він не долає гематопростатичний бар’єр і у тканину ПЗ не потрапляє. На 10-
ту добу ситуація практично повторилась: в секреті ПЗ хворих 1-ї групи ЗЗР не було, а у хворих 2-ї групи – ЗЗР 
склала 31,3±2,6 мм. У сироватці венозної крові хворих 1-ї групи ЗЗР дорівнювала 28,1±2,3 мм, а після 
лімфотропної терапії ця зона була значно меншою – 18,6 ± 2,1 мм. 
Вважаємо що визначення концентрації антибіотиків є можливими при обстеженні будь яких тканин, 
рідин та секретів різних органів. Останнє дає можливість оцінити реальний вплив антибіотиків на процес 
лікування різноманітних інфекційних захворювань. 
 


Можливість вивчення проникнення антибіотиків у передміхурову залозу при різних шляхах введення

Electronic Sumy State University Institutional Repository

МОЖЛИВІСТЬ ВИВЧЕННЯ ПРОНИКНЕННЯ АНТИБІОТИКІВ У ПЕРЕДМІХУРОВУ ЗАЛОЗУ ПРИ РІЗНИХ ШЛЯХАХ ВВЕДЕННЯ Мадяр Б.В., студ. 3-го курсу Науковий керівник - асист., к. м. н. Мадяр В.В. Сум ДУ, кафедра загальної хірургії Простатит складає серед патологічних процесів статевих органів 30-50% у чоловіків активного репродуктивного віку. З метою лікування бактеріальних простатитів застосовують антибіотики.  Кількості ампіциліну в плазмі і секреті передміхурової залози визначали мікробіологічним методом дифузії в агар по величині гальмування високо чутливої тест культури Sarcina lutea АТСС 9341 / чутливість 0,01 ОД/г/мл внесеної в живильне середовище. Дослідження виконано згідно Методичних рекомендацій головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ СРСР «По визначенню залишкових кількостей антибіотиків в продуктах тваринництва» від 29 липня 1984 року № 3049-84. Результат проби визначали за радіусом зони затримки росту (ЗЗР). Остання свідчить про дію антибіотика на тест-культуру якщо він знаходиться у матеріалі. Зону затримки росту Sarcina lutea вимірювали у міліметрах. Визначали концентрацію ампіциліну у секреті простати до введення препарату та через 4 години після лікування. Секрет передміхурової залози отримували шляхом масажу ПЗ. Було обстежено 57 пацієнтів віком від 20 до 55 років. Пацієнти розподілені на дві групи: перша 28 (49,2%) хворих – медикаментів, друга 29 осіб – 50,8% - лімфотропне. Вводили ампіцилін у добовій дозі 2 гр. Тривалість лікування в обох групах 10 днів. У всіх пацієнтів вивчали наявність антибіотика в секреті ПЗ та в сироватці венозної крові до початку лікування, на 5-ту та 10-ту добу терапії. До лікування ЗЗР тест-культури не було ні в секреті передміхурової залози, ні в сироватці крові. На підставі цього можна зробити висновок про те, що ампіциліну, який би затримав ріст Sarcina lutea в досліджених матеріалах не було. На 5-ту добу після розпочатого лікування у хворих першої групи в секреті ПЗ ЗЗР не визначалась, у цьому ж секреті у пацієнтів другої групи ЗЗР склала 29,3±1,9 мм. Це свідчить що при традиційному введенні ампіциліну він не долає гематопростатичний бар’єр і у тканину ПЗ не потрапляє. На 10-ту добу ситуація практично повторилась: в секреті ПЗ хворих 1-ї групи ЗЗР не було, а у хворих 2-ї групи – ЗЗР склала 31,3±2,6 мм. У сироватці венозної крові хворих 1-ї групи ЗЗР дорівнювала 28,1±2,3 мм, а після лімфотропної терапії ця зона була значно меншою – 18,6 ± 2,1 мм. Вважаємо що визначення концентрації антибіотиків є можливими при обстеженні будь яких тканин, рідин та секретів різних органів. Останнє дає можливість оцінити реальний вплив антибіотиків на процес лікування різноманітних інфекційних захворювань.  

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/4784/1/Madiar.pdf

Можливість вивчення проникнення антибіотиків у передміхурову залозу при різних шляхах введення

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository