Sukhariev, Anatolii Borysovych

Сухарев, Анатолий Борисович

Сухарєв, Анатолій Борисович

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

ЗАСТОСУВАННЯ НІФЕДІПІНУ У ВАГІТНИХ З ТЯЖКИМИ ФОРМАМИ ПІЗНІХ ГЕСТОЗІВ 
Сухарєв А.Б., доцент 
СумДУ, кафедра акушерства та гінекології 
Пізні гестози до цього часу займають провідне місце в структурі материнської та перинатальної 
захворюваності і смертності. Хоча рівень материнської та перинатальної смертності, пов'язаної з прееклампсією 
та еклампсією в останні десятиріччя має тенденцію до зниження, все ж він сягає відповідно 1% і 10 %. Саме 
тому в повсякденній практиці акушерів особливе значення має своєчасна, правильна діагностика і раціональна 
послідовність методів профілактики та інтенсивної терапії прееклампсії. Залишається недостатньо з'ясованою 
ефективність застосування в комплексній терапії пізніх гестозів антагоністів кальцію. 
Метою роботи було вивчити ефективність застосування в комплексній інтенсивній терапії пізніх гестозів 
ніфедіпіну. При цьому враховувались властивості механізму дії ніфедіпіну: здатність розслаблювати гладкі 
м’язи артерій та вен, знижувати периферичний судинний опір, зменшувати постнавантаження і потребу 
міокарду в кисні, нормалізувати коронарний кровообіг. Він не пригнічує провідності в міокарді, змінює 
співвідношення простациклін-тромбоксан у бік збільшення синтезу простацикліну та зменшення тромбоксану, 
знижує агрегацію тромбоцитів, має натрійуретичну та діуретичну дію за рахунок зниження канальцевої 
реабсорбції, покращує функцію нирок, не впливає на кровоплин у пуповинній артерії у хворих з 
прееклампсією. 
Під спостереженням знаходилися 30 вагітних з прееклампсією, які були поділені на дві групи. Першу 
групу склали 20 жінок, до комплексної терапії яких включали ніфедіпін. До другої групи (групи  порівняння) 
ввійшли 10 вагітних, у лікуванні яких ніфедіпіну не застосовували. В обох групах жінок застосовували 
інфузійну терапію, нейролептики, транквілізатори, сульфат магнію, спазмолітики, ацетилсаліцилову кислоту. 
Ніфедіпін призначали по 0,05 мг/кг маси на добу в комплексі з допегітом або клофеліном. Ефективність 
лікування оцінювали через 7-10 днів. 
У групі жінок, яких лікували комплексно із застосуванням ніфедіпіну,  відбулося значне зниження 
артеріального тиску, нормалізація частоти серцевих скорочень, зменшення набряків та протеїнурії. 
Гемодинаміка залишалася в основному стабільною як до пологів, так і під час пологів. 
У вагітних, у  яких не застосовували ніфедіпін, спостерігалися коливання артеріального тиску до пологів 
і особливо під час пологів. Зберігалися набряки та протеїнурія. У деяких випадках це вимагало завчасного 
родорозрішення в інтересах матері.  
Стан дітей,  що народилися від жінок першої групи, оцінено як задовільний. Оцінка їх за шкалою Апгар 
була на 1 - 2 бали вища, ніж дітей, що народилися від жінок групи порівняння. 
Одже, застосування ніфедіпіну  в комплексній терапії пізніх гестозів вагітних має позитивний 
терапевтичний ефект. 
 


Ukrainian

Застосування ніфедіпіну у вагітних з тяжкими формами пізніх гестозів

Electronic Sumy State University Institutional Repository

ЗАСТОСУВАННЯ НІФЕДІПІНУ У ВАГІТНИХ З ТЯЖКИМИ ФОРМАМИ ПІЗНІХ ГЕСТОЗІВ Сухарєв А.Б., доцент СумДУ, кафедра акушерства та гінекології Пізні гестози до цього часу займають провідне місце в структурі материнської та перинатальної захворюваності і смертності. Хоча рівень материнської та перинатальної смертності, пов'язаної з прееклампсією та еклампсією в останні десятиріччя має тенденцію до зниження, все ж він сягає відповідно 1% і 10 %. Саме тому в повсякденній практиці акушерів особливе значення має своєчасна, правильна діагностика і раціональна послідовність методів профілактики та інтенсивної терапії прееклампсії. Залишається недостатньо з'ясованою ефективність застосування в комплексній терапії пізніх гестозів антагоністів кальцію. Метою роботи було вивчити ефективність застосування в комплексній інтенсивній терапії пізніх гестозів ніфедіпіну. При цьому враховувались властивості механізму дії ніфедіпіну: здатність розслаблювати гладкі м’язи артерій та вен, знижувати периферичний судинний опір, зменшувати постнавантаження і потребу міокарду в кисні, нормалізувати коронарний кровообіг. Він не пригнічує провідності в міокарді, змінює співвідношення простациклін-тромбоксан у бік збільшення синтезу простацикліну та зменшення тромбоксану, знижує агрегацію тромбоцитів, має натрійуретичну та діуретичну дію за рахунок зниження канальцевої реабсорбції, покращує функцію нирок, не впливає на кровоплин у пуповинній артерії у хворих з прееклампсією. Під спостереженням знаходилися 30 вагітних з прееклампсією, які були поділені на дві групи. Першу групу склали 20 жінок, до комплексної терапії яких включали ніфедіпін. До другої групи (групи  порівняння) ввійшли 10 вагітних, у лікуванні яких ніфедіпіну не застосовували. В обох групах жінок застосовували інфузійну терапію, нейролептики, транквілізатори, сульфат магнію, спазмолітики, ацетилсаліцилову кислоту. Ніфедіпін призначали по 0,05 мг/кг маси на добу в комплексі з допегітом або клофеліном. Ефективність лікування оцінювали через 7-10 днів. У групі жінок, яких лікували комплексно із застосуванням ніфедіпіну,  відбулося значне зниження артеріального тиску, нормалізація частоти серцевих скорочень, зменшення набряків та протеїнурії. Гемодинаміка залишалася в основному стабільною як до пологів, так і під час пологів. У вагітних, у  яких не застосовували ніфедіпін, спостерігалися коливання артеріального тиску до пологів і особливо під час пологів. Зберігалися набряки та протеїнурія. У деяких випадках це вимагало завчасного родорозрішення в інтересах матері.  Стан дітей,  що народилися від жінок першої групи, оцінено як задовільний. Оцінка їх за шкалою Апгар була на 1 - 2 бали вища, ніж дітей, що народилися від жінок групи порівняння. Одже, застосування ніфедіпіну  в комплексній терапії пізніх гестозів вагітних має позитивний терапевтичний ефект.  

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/5006/1/Sukharev1.pdf

Застосування ніфедіпіну у вагітних з тяжкими формами пізніх гестозів

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository