Мета дослідження полягала у зіставленні особливостей стресорних змін у слизовій оболонці шлунка та слинних залозах щурів, залежно від типу реагування. На моделі іммобілізаційного стресу у щурів доведено, що патогенетичною основою стресорного ушкодження шлунка і слинних залоз є ішемія, послаблення слизового бар’єра шлунка та підвищення деполімеризації білково-вуглеводних комплексів тканини слинних залоз, більш виражених у тварин стресонестійкого типу, порівняно зі стресостійким
типом реагування. The goal of the research is to defi ne the role of a reaction type of the organism in the pathogenesis of stress-induced lesions of the stomach and salivary glands. It is proved in a model of immobilization stress in rats that ischemia, weakening of the mucous barrier of the gastric mucosa and increased depolymerization of protein-carbohydrate complexes of the tissue of the salivary glands is the
pathogenetic basis of the stress-induced lesions of the stomach and salivary glands. The alterations are more pronounced in non-stressresistant animals compared to stress-resistant animals. Цель исследования состояла в сравнении особенностей стрессорных изменений в слизистой оболочке желудка и слюнных
железах крыс, в зависимости от типа реагирования. На модели иммобилизационного стресса у крыс доказано, что патогенетической основой стрессорного повреждения желудка и слюнных желез является ишемия, ослабление слизистого барьера желудка и повышение деполимеризации белково-углеводных комплексов ткани слюнных желез, которые более выражены у животных стрессонеустойчивого типа, по сравнению со стрессоустойчивым типом реагирования
