Голуб, Геннадій Сергійович

Голуб, Валентина Олександрівна

Голуб, Сергій Миколайович

Holub, Hennadii S.

Holub, Valentyna O.

Holub, Serhii M.

Electronic Eastern European National University Institutional Repository

47 
 
3. Плескова С.Н. Токсикология и наноматериалы − взаимодействие 
на арене бионанотехнологии. – М., – 2009. – С. 255 – 257. 
4. Получение и физико-химические свойства высокодисперсного 
диоксида титана, закрепленного на цеолите и силикагеле / 
E. B. Макшина, А. Л. Кустов, Б. В. Романовский // Журнал 
физической химии. – 2004. – Т. 78. – № 5. – С. 845 – 849. 
5. Фомин Г.С. Вода. Контроль химической, бактериальной и 
радиационной безопасности по международным стандартам: 
энциклопедический справочник. – М. : Издательство НПО 
“Альтернатива”, 1995 .–  618 с. 
6. Molozhanova Е., Luzhnykh V., Luzhnykh L.,  Sklepovol V. System an 
alysis in the ekomonitoring of natural and agro langes capes. 2 ng 
Practical Conference: Sustainable development; system analysis in 
ecology. Sebastopol State Technical Universitety, 1996; p. 82. 
  
  
  
 
 
РЕЗУЛЬТАТИ  РАДIОЕКОЛОГІЧНОГО  
МОНІТОРИНГУ  БIОГЕОЦЕНОЗIВ  ШАЦЬКОГО  НПП 
 
ГЕННАДІЙ  ГОЛУБ1, ВАЛЕНТИНА ГОЛУБ2,  
СЕРГІЙ ГОЛУБ3 
 
Київський національний університет  
імені Тараса Шевченка, Україна, 
1аспірант кафедри економічної і соціальної географії,  
E-mail: golubgs111@gmail.com; 
Східноєвропейський національний університет  
імені Лесі Українки, Україна, 
2,3доценти кафедри ботаніки і садово-паркового господарства, 
E-mail: sgolub10@gmail.com  
 
Унаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивного забруднення 
зазнала переважно територія Поліської зони України. Для визначення 
показників щільності забруднення населених пунктів Волинської області 
на її території було проведено комплекс радіологічних досліджень. 
У 1993 − 1994 рр. працівники Волинського обласного радіологічного 
центру (керівник С. М. Голуб) здійснили уточнення радіаційної ситуації на 
території Шацького національного природного парку на площі 32,5 тис. га. 
У 403 точках проведено вимірювання гамма–фону і на поверхні 
ґрунту, і  в  повітрі.  Радіаційний  фон на відповідній території становив 3– 
12 мкР/ год, що відповідає природним нормам. 
48 
 
Крім того, відібрано 136 проб ґрунту із сільськогосподарських угідь, 
428 проб – у лісових масивах, на сільськогосподарських угіддях – на гли-
бину орного шару, у лісових масивах – із лісової підстилки 0 – 5 см, 
оскільки остання є основним кореневмісним шаром лісової рослинності. 
Також відбирали проби рослин, грибів і ягід. 
Одержані результати спектрометричного аналізу проб із сільсько-
господарських угідь показали, що щільність забруднення ґрунту є незнач-
ною і перебуває в межах 0,03 – 0,4 Кі/км2. 
Аналіз проб ґрунту, відібраних у лісових масивах, показав, що 5,8 % 
їх  мали  щільність  забруднення  від 0,5  до 1,0, а 3,5 %  –  відповідно, 1,0 –  
2,4 Кі/км2. Найвищий показник – 2,4 Кі/км2 − виявлено на території 
Пульмівського лісництва в урочищі Макошин. На цій ділянці відзначено 
також високий уміст радіонуклідів у грибах − 2 640 та 4 766 Бк/кг. 
Під час аналізу листя різних порід дерев на вміст у них радіонуклідів 
виявлено величину забруднення від 80 до 780 Бк/кг. Найбільш забруд-
неним виявилося листя ліщини [1]. 
Лісова підстилка мала активність радіоцезію від 147 до 680 Бк/кг, 
папороть – 890 – 1763 Бк/кг, трава – 80 – 820 Бк/кг. 
У жовтні 2007 р. у результаті повторного радіологічного обстеження 
території Шацького НПП, зокрема лісових масивів та заболочених ділянок, 
з’ясовано, що  в усіх досліджуваних  точках значення  гамма-фону  стано-
вило 11 – 16 мкР/год., а в попередньому турі обстеження радіаційний фон 
перебував у межах 3 – 12 мкР/год. Щільність забруднення ґрунту була 
максимальною   в   урочищах   Кримно   та   Бужня   –   відповідно  0,38  та  
0,46 Кі/км2; середньою − в урочищі Ялинник біля озера Острів’янське та в 
урочищі Залиси – 0,35 та 0,28 Кі/км2 і такою, що незначно перевищує 
доаварійні показники у районі осушувального каналу північно-східного 
узбережжя озера Пулемецьке – 0,03 – 0,07 Кі/км2.  
 Гіршою є ситуація з радіаційним забрудненням грибів. Уміст 
радіоцезію у досліджуваних пробах грибів становив 397 – 2020 Бк/кг, що 
перевищує допустимі рівні в 4 рази, але ці значення майже у 2 рази менші, 
ніж у 1994 р.  
Установлено позитивні тенденції щодо забрудненості лікарської 
сировини. Якщо у 1993 р. уміст радіоцезію в папороті  становив 
1763 Бк/кг, то в 2007 р. в урочищі Залиси вона містила цього радіонукліду 
в 7 разів менше – 247 Бк/кг. Проте кількісний показник міграційної 
здатності цезію-137 є високим – Кп = 28. Такі лісові рослини, як верес 
звичайний, чорниця, брусниця в урочищах Кримно та Ялинник, 
акумулювали радіоактивний цезій у кількості 56 – 119 Бк/кг (Кп = 3,9 – 
8,5) [2].  
Однак дуже важливим фактором, який впливає на утворення 
мозаїчного забруднення поверхневого шару ґрунту, є наявність на ньому 
певних видів рослин, особливо хвойних дерев, підстилка яких тривалий 
час зберігає радіоцезій, а також ягідників (чорниці та брусниці) мохового 
49 
 
покриву і лишайників. Хвойні ліси після катастрофи на ЧАЕС виконали 
роль своєрідних фільтрів, акумулювавши у хвої крон дерев значну частину 
радіоізотопів із початкових випадінь. Оскільки заміна хвої крони триває 
кілька років, а мінералізація скинутої хвої і перехід акумульованих у ній 
радіонуклідів у доступний для міграції в довкіллі стан триває понад п’ять 
років, радіоцезій із початкових випадінь значний проміжок часу перебував 
у хвойних спадах та підстилці в малодоступному для міграційних процесів 
стані. Після мінералізації хвойних опадів значна частина акумульованого у 
хвойній підстилці радіонукліда стає рухливою і в силу природних факторів 
(насамперед під дією потоків вологи) починає інтенсивно надходити до 
верхнього шару ґрунту [3]. 
Отже, незважаючи на статус радіологічно чистої території, місцевим 
органам влади для запобігання опроміненню населення слід запровадити 
радіологічний контроль за продукцією побічного лісокористування – 
грибів, ягід, лікарської сировини. 
У результаті проведених досліджень установлено, що, згідно з 
чинними нормативами, радіологічне забруднення лісових масивів 
Шацького НПП перевищує доаварійні показники у 10 – 23 рази і становить 
0,35 – 0,46 Кі/км2. Що ж до виробничого використання лісової продукції  
(грибів, ягід), то за нею потрібно налагодити систематичний радіологічний 
контроль, оскільки вміст радіоцезію становить 397 – 2020 Бк/кг, що 
перевищує ДР-06 більше ніж у чотири рази. Для цього в кожному 
лісництві в період масового збору грибів і ягід доцільно створити 
радіологічні пункти для перевірки лісової продукції.  
 
Література 
 
1. Голуб С. М. Звіт Волинського обласного радіоекологічного центру за 
1995 р. / С. М. Голуб, В. О. Голуб, О. В. Пучик та ін. – Луцьк, 1995. – 
264 с. 
2. Голуб С. М. Аналіз екологічної та радіоекологічної ситуації на 
території Шацького національного природного парку / С. М. Голуб, 
В. О. Голуб // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 
2007.– № 11. Ч.− 1. − С. 220 – 226. 
3. Грабовський В. Часова еволюція радіологічного стану рослин 
Шацького     національного     природного      парку   / В. Грабовський,          
О. Дзендзелюк, А. Трофімук, Г. Дуцяк  // Стан і біорізноманіття                      
екосистем Шацького національного природного парку : матеріали 
наук.    конф.( смт Шацьк, 11 – 14 верес. 2008 р). – Львів : СПОЛОМ, 
2008. – С. 47–52. 
 
 


Результати  радiоекологічного  моніторингу  бiогеоценозiв  Шацького  НПП

辻本, 久夫

Hisao, Tsujimoto

Institutional Repositories DataBase (IRDB)

<研究ノート>数字から見た芦屋市の外国人住民の動向（グローバル化）

辻本 久夫

Hisao Tsujimoto

Kwansei Gakuin University Repository

http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/10449/3/%d0%94%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%be%d0%b1%d0%b8%d1%87%20.pdf

Результати радiоекологічного моніторингу бiогеоценозiв Шацького НПП

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Eastern European National University Institutional Repository

Institutional Repositories DataBase (IRDB)

Kwansei Gakuin University Repository