Як видано найбільш ефективною технологією збирання зернових є технологія обчісування рослин на корені з доробкою обчісаного вороху на стаціонарі. Згідно цієї технології для збирання обчісаного вороху використовується причіпний збиральний агрегат, який складається з колісного трактору, причіпної збиральної машини та причепа-возика

Lezhenkin, Oleksandr

Леженкин, Александр Николаевич

Леженкін, Олександр Миколайович

Tavria State Agrotechnological University

 166 зернівки крізь шар соломи, тобто знаходженню умов при яких зернівка потрапляє в соломину. Тоді ймовірність просіювання визначиться зі співвідношення [5]. 𝑃прос = 1 − 𝑃,      (3) де 𝑃прос – ймовірність просіювання зерен через шар соломи, 𝑃 – ймовірність непросіювання. Висновки. При просіюванні зернівок крізь дві соломини, можливі кілька випадків, які обумовлені взаємним розташуванням соломин і відношенням розмірів зернівки до відстані між соломинами. Перший випадок – відстань між соломинками більше суми довжини зернівки і діаметра соломини, другий випадок – відстань між соломинами менше суми діаметра соломи і довжини зернівки і більше суми діаметрів соломини і зернівки і третій випадок – відстань між соломинами менше суми діаметра соломини і зернівки.  Список використаних джерел 1. Кендол М. Геометрические вероятности: Пер. с англ. / М. Кендол, П. Моран. – М.: Мир, 1972. – 273 с. 2. Buffon G. Essai d’anthmetique morale. Suplement «I’histoire Naturelle», v. 4, 1977. 3. Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее приложения. Т. 1 / В. Феллер. – М.: Мир, 1964. – 498 с. 4. Uspensky J. V. Introduction to mathematical Probability / J. V. Uspensky. – N. Y. – L., 1937. – 324 p. 5. Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика: Учеб. пособие для вузов / В. Е. Гмурман. – 9 изд. стер. – М.: Высшая школа, 2003. – 479 с. УДК 631.354.3:631.314 ВИЗНАЧЕННЯ КІНЕТИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПРИЧІПНОГО ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО АГРЕГАТУ Леженкін О.М., д.т.н., професор Таврійський державний агротехнологічний університет Як видано найбільш ефективною технологією збирання зернових є технологія обчісування рослин на корені з доробкою обчісаного вороху на стаціонарі. Згідно цієї технології для збирання обчісаного вороху використовується причіпний збиральний агрегат, який складається з колісного трактору, причіпної збиральної машини та причепа-возика.  Для складання диференціальних рівнянь руху агрегату визначити кінетичну енергію агрегату, як функцію узагальнених координат та швидкостей. Для складання диференціальних рівнянь, необхідно спочатку знайти кінетичну енергію системи. Кінетична енергія системи у відносному русі складається з кінетичної енергії трактора Ттр, кінетичної енергії збиральної машини Ту.м. і кінетичної енергії причепа Тпр: прмутр ТТТТ  .. .    (1) Тому що трактор робить обертовий рух щодо його центра мас і поступальний рух центра мас щодо рухливої площини X1O1Y1 то його кінетична енергія буде: поствртр ТТТ  ,     (2) де Твр – кінетична енергія трактора при його обертанні щодо центра мас,  Тпосп – поступальний рух центра мас щодо рухливої площини X1O1Y1. Кінетична енергія тіла здійснюючий обертовий рух визначається із співвідношення [1]: 22 zIT ,      (3)  167 де Iz – момент інерції твердого тіла щодо осі Z, ω – кутова швидкість. У нашому випадку кінетична енергія обертового руху буде: 2211  Sв pIT ,      (4) де Is1 – момент інерції трактора щодо вертикальної осі минаючої через центр мас трактора, 1  – узагальнена швидкість (dtd 11   ). Кінетична енергія тіла, що робить поступальний рух знаходиться із залежності [2]: 22VmTпост ,     (5) де m – маса тіла, V – поступальна швидкість. У нашому випадку кінетична енергія поступального руху буде: 21SmpпостXmT  ,     (6) де mтр – маса трактора, 1sx  – узагальнена швидкість (dtdxx ss11  ). Підставляємо залежності (5) і (6) у вираз (2) і одержуємо кінетичну енергію трактора:  2121121SmpSmp XmIT  .    (7) Виходячи з того, що збиральна машина робить плоскопаралельний рух, її кінетична енергія визначиться з виразу:  2..22.. 12121OSМУCМУ VmIT   ,   (8) де 1CI – момент інерції збиральної машини щодо вісі, що проходить через точку причепа С1 збиральної машини, 2  – узагальнена швидкість, (dtd 22   ), mу.м. – маса збиральної машини, 12OSV  – швидкість центра мас збиральної машини щодо площини X1O1Y1. Центр мас збиральної машини щодо площини X1O1Y1 робить складний рух, його швидкість при цьому буде: 121112 CSSCSSVVVV  ,      (9) де 1SV  –  швидкість центра мас по осі O1X1; її модуль 11 SSXV  , 11SCV – лінійна швидкість точки причепа С1 в обертовому русі щодо центра мас трактора S1, її модуль 11111 CSV SC  , CSV 2  – лінійна швидкість центра мас збиральної машини S2 в обертовому русі щодо точки причепа С1, її модуль 21211 SCV SC   . Тоді модуль швидкості центра мас збиральної машини щодо площини X1O1Y1 буде: 21211112SCCSXV SS    .   (10) Підставимо рівняння (10) у вираження (8) і знайдемо значення кінетичної енергії збиральної машини:   2212111..22.. 1221SCCSXmIT SмуSму    .    (11) Для спрощення виразу (11) введемо позначення лінійних розмірів S1C1 = a, C1S2 = b:   221..22.. 1221baXmIT SмуSму    .   12)  168 Кінетична енергія причепа у відносному русі на площині X1O1Y1 обчислюється із співвідношення:  22423 14221OSnpNCnp VmIIT    ,    (13) де 2CI  – момент інерції дишла причепа щодо вертикальної осі, що проходить через точку С2, IN – момент інерції причепа щодо його вертикальної центральної осі, 14OSV – лінійна швидкість причепа в обертовому русі центра мас причепа S4 щодо точки О1, mпр – маса причепа. Центр мас причепа, щодо точки N робить складний рух, його абсолютна швидкість буде дорівнювати сумі: NSNCCCSCSOS VVVVVV 421211114  ,    (14) де 12CCV – лінійна швидкість точки С2 в обертовому русі щодо точки С1, приєднання збиральної машини до трактора, 2NCV – лінійна швидкість точки N щодо точки С2, приєднання причепа до збиральної машини, NSV 4  – лінійна швидкість центра мас причепа S4 в обертовому русі щодо точки N. Модулі цих швидкостей визначаються з виразів: 12212CCV CC  , 232 NCVNC  , NSV NS 444   . Введемо позначення: С2С1 = n; NC2 = d1; S4N = r2. Тоді: nV CC  212  ,   132 dVNC  ,  244 rV NS   . Модуль швидкості центра мас причепа щодо центра О1 буде: 241321114rdnaXV OS    .   (15) Підставимо вираз (15) у рівняння (13)   2241321124423321rdnaXmIIT SnpSSnp     (16) Визначаємо кінетичну енергію збирального агрегату:        224132112211..21244233222211224132112442332211..22221211)(2121rdnaXmbaXmXmIIIImrdnaXIIbaXmIXmITSпpSмуSmpSSSSmpSSSSмуSSmpS (17) В результаті проведених аналітичних досліджень визначено кінетичну енергію триланкового збирального агрегату, як функцію узагальнених координат та швидкостей, що дасть можливості скласти рівняння Лагранжу ІІ роду для даного агрегату. Список використаних джерел 1. Воронков И.М. Курс теоретической механики / И.М. Воронков. – М.: Наука, 1965. – 592 с. 2. Булгаков В.М. Інженерна механіка: підручник / В.М. Булгаков,  О.І. Литвинов, Д.Г. Войтюк; за ред. В.М. Булгакова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – Ч. 1. Теоретична механіка. – 504 с. 

Визначення кінетичної енергії причіпного зернозбирального агрегату

http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/5592/1/ilovepdf_com-167-169.pdf

Визначення кінетичної енергії причіпного зернозбирального агрегату

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Tavria State Agrotechnological University