Наведено особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні. Звернуто
увагу на складність боротьби з нею на цій культур

Rozova, Lidiia

Розова, Лидия Владимировна

Розова, Лідія Володимирівна

Tavria State Agrotechnological University

Формування мікроструктури популяції колорадського жука в період заселення посадок картоплі та її поділ за рангами маси 167про необхідність систематичного здійснення моніторингу структури популя­цій за феноформами, рангами маси та статевим співвідношенням імаго коло­радського жука. Різка зміна структури популяції на відміну від попередньої є сигналом про недосконалу систему захисту картоплі від колорадського жука.Бібліографічний список: 1. Педько В. Р. Влияние устойчивых сортов картфеля на структуру популяции колорадского жука // Автореф. дис... канд. биол. наук. - К., 1995. - 19 с. 2. Фасулати С. Р. Микроэволюционные аспекты воздействия сортов картофеля на структуру популяций колорадского жука // Изменчивость насекомых-вредителей в условиях научно-технического про­гресса: Сб. науч. тр. - Л., 1988. - С. 72-84. 3. Григоренко В. Г. Методические рекомендации по составлению прогноза развития и учету вредителей и бо­лезней сельскохозяйственных растений. - К., 1981. - С. 186-187. 4 .Ж ивотов- ский Л. А. Показатель сходства популяций по полиморфным признакам // Журн. об-ва биологии. - 1982. -Т. 40. - №. 4. - С. 587-602.УДК 634.23: 632. 6Л. В. Розова Інститут зрошуваного садівництва УААНОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАЛІФОРНІЙСЬКОЇ ЩИТІВКИ НА ЧЕРЕШНІ В УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИНаведено особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні. Звернуто увагу на складність боротьби з нею на цій культурі.Черешня -  одна з важливих плодових культур в Україні, особливо у пів­денних областях та Криму. Але вирощування її в значній мірі ускладнюють різні шкідники та хвороби.Серед шкідників досить небезпечною є каліфорнійська щитівка [2-4, 6, 9], яка має значне поширення у степовій зоні та завдає великих збитків. Заселя­ючи молоді сади, вона при безконтрольному розвитку набуває значного по­ширення і може негативно впливати не тільки на кількість і якість врожаю, а й на довговічність рослин.Інформація, яка є про каліфорнійську щитівку, стосується в основному її розвитку і шкідливості на яблуні [1, 5, 10]. Враховуючи зазначене, ми вивча­ли особливості розвитку каліфорнійської щитівки в інтенсивних насадженнях черешні. Спостереження за розвитком шкідника проводили протягом травня - вересня. Появу самців визначали з допомогою сигнальних феромонних пас­ток. Крім того, з дерев, заселених щитівкою, через кожні п’ять днівД о  70-річчя факультету захисту рослин168 Л. В. Розовазрізували кору з щитками довжиною 10 см і в лабораторії під бінокуляром визначали стан розвитку фітофага, користуючись загальноприйнятими в ен­томології методиками [7, 8]. З появою перших ознак формування личинок щитки оглядали щоденно і відмічали день виходу мандрівниць. Суму ефек­тивних температур повітря визначали за даними Мелітопольської метеостан­ції.Появу самців каліфорнійської щитівки у 2000 р. відмічено в третій декаді квітня при сумі ефективних (вище +10 °С) температур 89,2 °С, у 2001 р. в першій декаді травня. Сума ефективних температур на цей період становила 106,6 °С.Через 36 днів після початку льоту самців у першій декаді червня при сумі ефективних температур 312,3 "С відмічено початок відродження личинок- мандрівниць першого покоління. У 2001 р. відродження личинок першого покоління почалося на сім днів пізніше, у зв’язку з чим і сума ефективних температур була на 48 °С більше. Масове відродження личинок - мандрівниць першого покоління відбувається на шостий-восьмий день після початку їх відродження. У цей період виникає необхідність проведення першого обпри­скування проти шкідника. Але проводити його не можна, тому що ця фаза розвитку каліфорнійської щитівки співпадає з початком збирання врожаю сортів черешні середньораннього строку достигання.Відродження личинок-мандрівниць другого покоління у досліджувані ро­ки розпочалося у другій декаді липня з різницею між роками п’ять днів, при сумі ефективних температур 835,5-844,8 °С.Посушлива жарка погода літа 2000 р. (опадів у липні -  серпні випало 7,9 мм, температура повітря сягала 28,7-35,4 °С, на поверхні фунту 47,0- 62,4 °С) сприяла розвитку третього покоління каліфорнійської щитівки, від­родження якого розпочалося у третій декаді серпня. У 2001 р. розвиток тре­тього покоління каліфорнійської щитівки розпочався у другій декаді вересня і продовжувався до другої декади жовтня.У цілому слід відмітити, що календарні строки відродження личинок - мандрівниць на черешні повністю співпадали із строками розвитку цього шкідника на яблуні. Отже, кормова культура не має значного впливу на роз­виток каліфорнійської щитівки. Відродження личинок шкідника на різних культурах відбувається практично одночасно. Але у зв’язку з тим, що на че­решні проведення обприскування проти личинок першого покоління немож­ливе, необхідно основну увагу звернути на боротьбу з личинками другого та третього поколінь.Бібліографічний список: 1. Жидовкин А. М. Совершенствование техно­логии защиты плодового сада от калифорнийской щитовки в условиях Се­верного Кавказа // Актуальные вопросы теории и практики защиты плодовыхВісник ХНА У. - 2002. -№ 3.Особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні в умовах степової зони України 169и ягодных культур от вредных организмов в условиях многоукладное™ с/х: Тез. докл. Всерос. совещ. (Москва, Загорье, 3-6 марта 1998 г.). - М., 1998. - С. 164. 2. Карантинні об'єкти. Розвиток шкідників, хвороб, бур'янів 2000 ро­ку II Захист рослин. - 2000. - № 3. 3. Кпвчковський Ю. Є., Глушкова С. О. та ін. Сучасні технологічні заходи захисту плодових культур від каліфорнійської щитівки // Пропозиція. - 1999. - № 7. - С. 36-37. 4. Корніснко О. А., УстіновІ.Д. Каліфорнійська щитівка - небезпечний ка­рантинний шкідник // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 21 - 25 травня, 2001 р.). - Харків, 2001. - С. 71. 5.Л апаА . М , Яновский Ю. П. Калифорнийская щитовка в центральной Лесостепи Украины // Защита и карантин растений. - 2001. - № 2. - С. 19. 6. Мельниченко О. I. До ролі кліматичних факторів у природному обмеженні наростання чисельності каліфорнійської щитівки // Інтегрований захист плодових культур і виногра­ду: Міжнар. симпозіум / 36. наук, статей; Закарп. територ. відділ карантину рослин. - Ужгород, 2000. - С. 83. 7. Методы выявления и учета вредителей сельскохозяйственных культур для прогнозирования их размножения: М ето­дическая разработка. - К., 1982. - С. 49-74. 8. Методика по изучению вредите­лей и болезней плодовых и ягодных растений и разработка мер борьбы с ни­ми // Под ред.: И. И. Ванина. - Мичуринск, 1955. - С. 3-16. 9. Мовчан О. М., Омелюта В. П. та ін. Карантин рослин // Захист рослин. - 2001. - № 4. - С. 23. 10. Яновский Ю. П. Об устойчивости яблони к калифорнийской щитовке // Садоводство и виноградарство. - 2001. - № 1. - С. 13.УДК 632.9:133.31М. Б. Рубан Н аціональний аграрний університет, м. КиївЕКОЛОГІЗАЩЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ НАСІННЄВОЇЛЮЦЕРНИ ВІД ШКІДНИКІВУ статті розкриваються шляхи екологізації системи захисту насіннєвої люце­рни від шкідників, що направлені на саморегулювання популяції за рахунок пригні­чення шкідливих організмів хижою і паразитичною фауною. Вона розглядається як  система заходів управління внутрішньо- і міжпопуляційними відносинами в меж ах конкретного агробіоценозу і в цьому є принципова відмінність від попередніх сис­тем захисту рослин.Наведенні формули розрахунків біологічного потенціалу комплексу шкідників насінників люцерни, абіотичних, біотичних та антропогенних факторів./Д о 70-річчя факультету захисту рослин

Особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні в умовах степової зони України

http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/4895/1/9.pdf

Особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні в умовах степової зони України

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Tavria State Agrotechnological University