Якiсть життя – цe критeрій блaгополуччя суспільства в цілому. В даний час спостерігається тендеція до переїзду медичного персоналу за кордон, де якість життя за показниками є вищою

Karpuk, Yu. Ya.

Mahdysiuk, Liudmyla I.

Карпук, Ю. Я.

Магдисюк, Людмила Іванівна

Electronic Eastern European National University Institutional Repository

Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень 
858 
Психологія 
 
 
 
Карпук Ю. Я. – студентка III курсу 
факультету психології та соціології 
СНУ імені Лесі Українки; 
Магдисюк Л. І. – к. психол. н., старший 
викладач кафедри практичної психології 
та безпеки життєдіяльності 
СНУ імені Лесі Українки  
Теоретичний аспект вивчення якості життя медичних 
працівників  
Постановка проблеми. Якiсть життя – цe критeрій блaгополуччя 
суспільства в цілому. В даний час спостерігається тендеція до 
переїзду медичного персоналу за кордон, де якість життя за показ-
никами є вищою.  
Мета статті − аналіз і теоретичне обгунтування психологічних 
особливостей зaлежності якoсті життя медичних прaцівників вiд 
рiвня життя нaселення в крaїні. 
Виклад основного матеріалу. Якість життя – ступінь задово-
лення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Такі 
процедури можна розділити на дві основні групи: [3] 
− засновані на об‟єктивній і суб‟єктивній самооцінці; 
− засновані на зовнішній об‟єктивній оцінці. 
Специфіка поняття якості життя полягає в тому, що воно включає 
в себе як об‟єктивні, так і суб‟єктивні критерії, що характеризують 
фізичний, психічний і соціальний добробут, сукупність яких стано-
вить здоров‟я – інтегральний показник, який містить функціональні 
критерії, симптоми, пов‟язані з якимсь захворюванням, психічний 
стан (депресія, збудження, тривога, соціальна активність тощо) [3]. 
Найважливішою особливістю сучасних підходів до вивчення 
якості життя серед медичних працівників є положення про те, що 
воно має дві сторони: об‟єктивну, яка визначається нормативними та 
статистичними характеристиками, і суб‟єктивну, яка пов‟язана з тим, 
                                                 
© Карпук Ю. Я., Магдисюк Л. І., 2018 
 
Психологія 
859 
що потреби й інтереси конкретної людини індивідуальні і проявля-
ються в його відчуттях і оцінках [3]. 
Всесвітня організація охорони здоров‟я визначає якість життя як 
сприйняття людьми свого положення в житті залежно від культурних 
особливостей і системи цінностей та в зв‟язку з їхніми цілями, очіку-
ваннями, стандартами, турботами. Також вона пропонує оцінювати 
якість життя по параметрах: 
− фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпо-
чинок; 
− психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, 
негативні переживання, мислення; 
− ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, 
залежність від ліків і лікування; 
− життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв‟язки, 
дружні зв‟язки, суспільна значущість, професіоналізм; 
− навколишнє середовище: житло та побут, безпека, дозвілля, 
доступність інформації, екологія (клімат, забрудненість, населеність); 
− духовні і особисті переконання [2]. 
Радикальні соціальні, політичні й економічні зміни, що відбува-
ються в країні та світі, відображають і ускладнюють умови життя 
кожної людини, змінюють соціокультурну ситуацію, що впливає на 
становлення й розвиток особистості. Якість життя – це не тільки 
оптимальна реалізація психофізіологічних, суспільно-громадських 
можливостей кожної особистості, а й самоактуалізація власного 
особистісного потенціалу кожного. Тому в стратегічних програмах 
держави повинна бути відображена нова постановка проблеми грома-
дянина, яка потребує дослідження динаміки соціально- психологіч-
них наслідків якості життя [3]. 
Досліджуючи стадії розвитку феномену якості життя можна 
прийти до висновку, що у наведених авторами твердженнях увага 
зосереджується на залежності якості життя від соціокультурних умов.  
Варто також звернути увагу на такий чинник як професійна де-
формація та емоційне вигорання. Професійна деформація відбува-
ється у двох напрямах: посилення та негативна видозміна професій-
них якостей; перенесення та впровадженняякостей об'єкту діяльності 
на якості особистості медичного працівника. Професійна деформація 
характерна для осіб з високим рівнем домагань, пристрасним захоп-
ленням діяльність та ранньою і надмірно вузькою професійною 
спеціалізацією [1]. 
Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень 
860 
Висновки. В ході дослідження було розглянуто психoлогічні 
особливості медичних прaцівників, щo впливaють нa якiсть життя i 
виокремлено двi оснoвні групи чинникiв: iндивідуально-психологiчні 
тa оргaнізаційні. Якiсть життя можна визнaчити як систeму психічних 
влaстивостей, дe узгоджeно i збaлансовано процеси внутрішнього 
свiту осoбистості тa їх відповідність вимoгам сoціуму.  
Джерела та література 
1. Жидко М. Є. Особливості психологічної диференціації професійної дезадап-
тації, професійної деформації та емоційного вигорання / М. Є. Жидко, 
О. В. Журавская // Психологія: реальність і перспективи. 2015. Вип. 4. 
С. 99−103.  
2. Засєкіна Л. В. Психологічна готовність особистості до виходу на пенсію: 
монографія / Лариса Володимирівна Засєкіна, Людмила Іванівна Магдисюк. 
Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2018. 290 с. 
3. Магдисюк Л. І. Якість життя особистості в період виходу на пенсію / 
Л. І. Магдисюк // Психологія: реальність і перспективи: зб. наук. праць 
РДГУ. Вип. 6. Рівне: РДГУ, 2016. С. 131−136. 
 
 
 
Ковальчук Л. І. – студентка IV курсу 
факультету психології та соціології 
СНУ імені Лесі Українки; 
Магдисюк Л. І. – к. психол. н., старший 
викладач кафедри практичної психології 
та безпеки життєдіяльності 
СНУ імені Лесі Українки  
Якість життя осіб пізньої зрілості та її зв’язок з ургентною 
залежністю 
Постановка проблеми. У зарубіжній психології проблема якості 
життя розглядалася набагато раніше, ніж на вітчизняному просторі. 
Але якість життя як об‟єкт дослідження інших наук існує з античних 
часів, коли відбувався розквіт філософії. Усі дослідження якості 
життя спрямовані на виявлення різноманітних складових аспектів 
позитивного функціонування особистості.  
Радикальні соціальні, політичні та економічні зміни, що відбу-
ваються в країні і у світі, впливають та ускладнюють умови життя 
                                                 
© Ковальчук Л. І., Магдисюк Л. І., 2018 


Теоретичний аспект вивчення якості життя медичних працівників

http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/14619/3/%d0%97%d0%b1%d1%96%d1%80%d0%bd%d0%b8%d0%ba%20%d0%9c%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4%d0%b0%20%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%b0%282018%29%20-859-861.pdf

Теоретичний аспект вивчення якості життя медичних працівників

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Eastern European National University Institutional Repository