Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, 2018
Abstract
Вступ. Хірурги і ортопеди, проводячи лікувальні та реабілітаційні
заходи хворим на МЕО не надають уваги соціально-психологічній
реабілітації.
Мета дослідження полягає у визначенні обсягу методів
реабілітації цієї групи хворих.
Матеріали та методи. Дослідження проводилось методом
анкетування за розробленою анкетою.
Результати. На головне питання анкети — як захворювання
вплинуло на реалізацію життєвих планів, 8 (15,1%) респондентів
відповіли, що остеомієліт перекреслив усі життєві
плани. Такий висновок частіше робили пацієнти чоловічої статі
—18,2% проти 10% жіночої (р > 0,05). Обсяг реабілітації ми
доповнили питаннями абілітації — с истемою лікувальних заходів, які попереджають і ліквідують патологічні стани у дітей,
хворих на МЕО.
Висновки. Виходячи з вище переліченого, обґрунтованими
є наступні етапи реабілітації у дітей з МЕО: лікування МЕО
в гострому періоді та диспансерне спостереження у хірурга та
ортопеда протягом 2-х років (реабілітація); відновлення структури
і функцій ураженого сегменту кінцівки протягом росту
пацієнта (диспансерне спостереження і корекція у ортопеда);
корекція наслідків перенесеного МЕО, котра внаслідок тяжких
вад пов’язана насамперед з корекцією психологічного стану,
що дозволить адаптуватися хворим в суспільстві (протягом
життя у ортопеда та психолога)
