Гаврильченко, Н. Г.

Стадниченко, А. П.

Уваєва, О. І.

Ukrainian

Гаврильченко Н. Г.

Стадниченко А. П.

Уваєва О. І.

Zhytomyr State University Library

ВПЛИВ ТРЕМАТОДНОЇ ІНВАЗІЇ НА МІРНІ  І ВАГОВІ ПОКАЗНИКИ КАЛЮЖНИЦІ РІЧКОВОЇ (MOLLUSCA, GASTROPODA, PECTINIBRANCHIA, VIVIPARIDAE) Н.Г. Гаврильченко, А.П. Стадниченко, О.І. Уваєва Кафедра зоології Житомирського державного університету імені Івана Франка Житомир, Україна Калюжниця річкова Viviparus viviparus duboisianus (Mousson) – один з найпоширеніших видів прісноводних черевоногих гребінчастозябрових молюсків України. Це звичайний реофільний вид розповсюджений у водотоках, приурочених до всіх її ландшафтно-кліматичних зон, за виключенням високогір’я Українських Карпат (у цій зоні  V. viviparus поширений до висоти 500 м н.р.м.) і Кримського півострова. Калюжниці – одні з найкрупніших прісноводних черевоногих молюсків України: максимальна висота їх черепашок сягає тут 10 см. Популяції їх відзначаються чималою абсолютною чисельністю і високими значеннями щільності (густини) населення. Зрозуміло, що за таких обставин ці тварини відіграють вагому роль у переносі і трансформації речовин і енергії у природних (і штучних) екосистемах. Ці крупні зябродишні молюски, будучи активними фільтраторами, беруть значну участь у біологічному самоочищенні прісних вод від зависей як мінерального, так і органічного походження. Важлива роль належить молоді калюжниць у живленні бентосоїдних риб як одному із найзвичайніших компонентів їх кормової грудки. Негативна роль V. viviparus полягає у тому, що вони є облігатними проміжними (а часом і додатковими) хазяями трематод, марити яких є поширеними кишковими паразитами риб, водоплавних і навколоводних птахів. Завданням нашого дослідження було з’ясувати, як відбивається на морфометричних (мірних і вагових) ознаках V. viviparus паразитування у них партеніт і церкарій трематод. Матеріалом дослідження слугували V. viviparus зібрані в р. Тетерів (Житомир) на ділянці від парка Гагаріна до Житомирського водосховища (Корбутівка) у вересні 2009 р. Висоту черепашки вимірювали штангенциркулем. Загальну сиру масу їх тіла встановлювали на електронних терезах (WPS 1200/C) після легкого обсушування черепашки за допомогою фільтрувального паперу. Стать і наявність (чи відсутність) трематодної інвазії з’ясовували шляхом анатомування тварин. Видову ідентифікацію трематод здійснювали виключно на живому матеріалі. У роботі використано V. viviparus заражених однією трематодою – Echinoparyphium petrowi Nevostr. (родина Echinostomatidae). Мірні і вагові показники цих молюсків у нормі і за інвазії тварин паразитами представлені у наведеній нижче таблиці.  Таблиця  Вплив трематодної інвазії на висоту черепашки (см) і загальну масу тіла (г) V. viviparus  Незаражені Заражені Стать lim M±m CV lim M±m CV Висота черепашки Самці  Самки 1,10–3,80 2,45–4,10 2,82±0,16 3,09±0,09 0,36 0,17 2,40–3,60 2,73–3,47 3,10±0,19 3,20±0,15 0,19 0,11 Загальна маса тіла Самці  Самки 2,24–7,43 3,94–9,68 4,71±0,38 6,37±0,36 1,98 2,40 3,18–9,25 4,02–9,83 6,32±0,99 6,73±1,20 4,93 7,18 Отримані дані свідчать про те, що за трематодної інвазії у молюсків збільшуються як висота черепашки, так і загальна маса тіла. Така реакція на дію паразитів неоднаково виражена у особин різних статей. У самців вона набагато яскравіша порівняно з самками. Так, у перших з них за інвазії висота черепашки зростає на 10. а загальна маса тіла на 34%, у той час як у самок ці ж показники становлять відповідно 4 і 6%. Збільшення загальних розмірів маси тіла молюсків (морських і прісноводних) за трематодної інвазії відзначають і інші дослідники. А от щодо того, якою є ця реакція – захисною чи патологічною, єдиної думки поки що немає. 

Вплив трематодної інвазії на мірні і вагові показники калюжниці річкової (Mollusca, Gastropoda, Pectinibranchia, Viviparidae)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Zhytomyr State University Library