У статті розглядається функціонування символіки, яка репрезентує материнський та батьківський коди у творчості Ольги Кобилянської. Головна увага приділяється аналізові розкриття внутрішньої структури символу. Для заповнення смислових та структурних лакун у розкритті символу пропонуються певні семіологічні зсуви