У статті розглядається лабораторна інсценізація байки як естетичний засіб формування вмінь і навичок студентів "бачити" внутрішній смисл літературного твору, без чого неможливе його виразне читання. Ключові слова: естетичне виховання, інсценізація, байка, виразне читання

Герасимов, Ю. О.

Ukrainian

Герасимов Ю. О.

Zhytomyr State University Library

Ю.О. Герасимов. Інсценізація байки на лабораторному занятті з виразного читання УДК 82–342 + 808. 55 (076.5) Ю.О. Герасимов, асистент (Житомирський державний університет) ІНСЦЕНІЗАЦІЯ БАЙКИ НА ЛАБОРАТОРНОМУ ЗАНЯТТІ З ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ У статті розглядається лабораторна інсценізація байки як естетичний засіб формування вмінь і навичок студентів "бачити" внутрішній смисл літературного твору, без чого неможливе його виразне читання. Клю-чові слова: естетичне виховання, інсценізація, байка,  виразне читання. На шляху до інсценізації драматичного твору в старших класах сценічне втілення образів байки, її колізії, задуму автора у цілому закономірно знаходить своє місце в системі уроків літературної освіти. "Словесний ху-дожній образ" на очах постановників-учнів "перевтілюється у видовищний, сценічний" [1: 8]. Інтонація на під-ґрунті певного життєвого досвіду виконавців активізується, стає жвавою, більш впевненою, природньою. Зага-лом, інсценізація як синтетичне мистецтво виразного слова, жесту, міміки, малюнка-репродукції, декорації, костюма спрямована на естетичне виховання . На  лабораторному занятті з виразного читання студенти  висловлюють бажання опрацювати байку Л. І. Глібова "Квіти" [2: 68], тому що твір написано ніби спеціально для постановки на сцені шкільного театру. При-ваблює умова інсценізації, коли задіяні усі присутні. Театр без глядачів? Ні, театр у стані репетиції. У байці "Квіти" численні дійові особи: Квіти справжні – і Квіти паперові. До речі, постає питання: "Чому у цьому творі немає особи, яку б ми назвали героєм?"  У гарному будинку на вікні / Бриніли Квіти у макітрі; // Тихесенько вони гойдалися на вітрі, / Радіючи  весні. // На другому вікні / стояли інші Квіти: / З паперу зроблені / і шовком перевиті, / На дротяних стебельцях, наче мак, - / Хто йде, / дивується усяк… // Той, хто має читати "від автора", підходить до шкільної дошки,  поділяє крейдою дошку на дві рівні части-ни. Підходять до дошки художники з крейдою у руках, починають малювати, дотримуючись певної симетрії, два натюрморти: два  вікна, де в одному – "Квіти  у макітрі", а в другому – "Квіти паперові". Відповідно, по різні боки поруч з малюнками розташовуються виконавці. З одного боку – ті, хто забажав виконувати ролі справжніх Квітів, з протилежного – студенти у ролі Квітів паперових. Всім вистачає місця.  Той, хто читає сло-ва "від автора", – посередині, проти риски. Починає читати твір з експозиції, представляючи інтонаціями про-тиставлені сторони…  Жест не існує сам по собі. Помилкою було б вважати алегорію стереотипом. Дуже по-різному можна прочи-тати рядок твору, залежно від розуміння образу, залежно від ступеня бажання створити образ. Логічний аналіз – це делікатна співпраця з автором.   "Тихесенько вони гойдалися на вітрі, / радіючи весні…" –  прохідний  образ. На відміну від цього, квіти у макітрі, які  "тихесенько гойдалися на вітрі, / радіючи весні" – збагачений образ, створений уважними до лек-сики студентами. Інтонація зумовлює відповідний жест: декілька радісних рухів піднятими руками, спрямова-ними назустріч сонцю  і вітру. "На другому вікні / стояли інші Квіти: /  З паперу зроблені / і шовком перевиті,  / На дротяних стебельцях, наче мак"… Знову жести і міміка, зумовлені лексикою. Виконавиці одна одній підправляють хустку, шарфик. Оглядають одна одну  із захопленням. З’являється дзеркальце.  Від дверей приміщення, вдвох, не поспішаючи, наближаються до малюнків на дошці "мешканці міста". Ве-дуть між  собою розмову: "Чого тепер не роблять люде!"… Те, що один із добродіїв з тротуару побачив у вікні паперові Квіти, – тільки  привід для міркування про сьогодення. "І не такеє диво буде"…  Глібов – провидець! Чого тепер не роблять люде! // Без коней їздять, / – ще й колись / І не такеє диво буде: / От-от / – дивись – / На місяць  злізуть панувати /  І там почнуть / По-своєму порядкувати, / Ще й земство заведуть… /// Автор тут, із записничком в руках, на історичній вулиці поруч із людьми, але ніколи не втручається в їх сто-сунки ні прямим авторським повчанням, ні авторською характеристикою. А покіль що /– повернем річ на Квіти.  / День / парний був; / у холодку спочити / Ховавсь усяк. // От справжні Квіти кажуть так: / – Ой вітрику, / наш милий друже! /  Навій  нам дощику мерщій, / Ю.О. Герасимов. Інсценізація байки на лабораторному занятті з виразного читання Бо  душно  стало дуже  /  Скрізь по землі сухій. – //  А тії, / шовком вбрані Квіти, / Сміються з них: / - Кому-кому – ще й вам годити, / – Не бачили дурних ! / Навій їм дощику із неба… / Нащо він здавсь, / коли його не треба? / Поналива води – / Хоч не ходи. // Не слід їм, Вітре, догоджати, / Бо що вони за Квіти, / треба знати? /  Ще тиждень поцвітуть, / А потім і / посхнуть. // Ось ми / не простою красою – / Сам  бачиш ти - / І літом, / і зимою  / Уміємо цвісти… //  Студенти  захоплюються імпровізацією. Одна виконавиця із кола Квітів паперових наближається  хутко до межі, позначеної рискою на дошці, вигукує у бік справжніх Квітів: "Кому-кому, ще й вам годити"… Подруга її підтримує: "Не бачили дурних!" (Те, що всі дійові особи з боку Квітів паперових втручаються у сварку, переби-вають одна одну, тільки додає експресії конфліктній ситуації. Інтонації, наближені до розмовного, побутового мовлення, додають жвавості суперечці). Інші паперові Квіти  залишаються на місці, але підтримують сварку,  заводять себе: "… Поналива води / - Хоч не ходи". Розташувалися півколом, вказують на калюжі під ногами, наче скаржаться. Тії паперові Квіти, які вдвох залишилися на межі конфлікту, звертаються до Вітру: "Не слід їм, Вітре, дого-джати, / Бо що вони за Квіти, / треба знати?" //  (Вибір слова під логічним наголосом: "… що вони за Кві-ти"… - полегшував би виконавське завдання. Вибір слова "Квіти" в мовному такті "Бо що вони за Квіти?" – цікавіше: паперовими Квітами тільки штучні вироби сприймаються як справжні.) Усі інші паперові Квіти хором підхоплюють думку: "Ще тиждень поцвітуть, / А потім і / посхнуть. // Далі хизуються, зазирають у дзеркальця: "Ось ми не простою красою - / Сам бачиш ти, " - звертаються до Вітру, в ту ж саму  мить відвертаються від нього. Уся увага паперових Квітів зосереджена на собі: "І літом  / і зимою / Уміємо цвісти"… А вітер віє, / повіває… / Вже близько хмара… / дощик  накрапає… / Над головою  читця "від автора" розкривається парасолька… І зразу зашумів - / Долину звеселив… // Виконавиці – справжні Квіти – підставляють руки  дощу, пускаються у  танок.  А тії Квіти, шовком  вбрані, / Попадали, неначе п’яні, – // Пропала чвань! // Виконавиці – Квіти паперові –  схилили голови, дехто одна одній поклали голову на плече… Той, хто читає "від автора", розвів руками:  Тепер / - куди не глянь – / Скрізь по двору їх вітер носить. // Не на те написано байку, щоб вона посварила товариство. Той, хто читає "від автора", бере за руки конфлік-туючих осіб. Усі читають:  Розумному, // як кажуть, //  досить. ///  Сам розподіл тексту між виконавцями ніякою мірою не руйнує  цілісності твору, навпаки, у процесі жваво-го, цілеспрямованого  аналізу виявляються необхідні зв’язки між  структурними елементами байки.  Інсценізація враховує закони жанру. Від простого, повсякденного, висловленого в експозиції, від буденних подій, стосунків, крізь які, завдяки майстерності байкаря, проступає  гострий конфлікт, – до узагальнення. Та-ким шляхом проходять  слідом за автором і студенти, готуючи байку до постановки. Вони  усвідомлюють, що мораль, яка готується протягом розгортання розповіді, – це не тільки авторське повчання. Інсценізація виявляє прихований поліфонізм байки. Чутка, репліка, прислів’я –  все знаходить у ній своє відображення: народ повчає і виховує народ. Ю.О. Герасимов. Інсценізація байки на лабораторному занятті з виразного читання СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Зепалова Т.С. Уроки литературы и театр. – М.: Просвещение, 1982. – С. 8. 2. Глібов Л.І. Байки. – К.: Дніпро, 1979. – С. 68.  Матеріал надійшов до редакції  06. 03. 2005 р. Герасимов Ю.А. Инсценизация басни на лабораторном занятии по выразительному чтению. В статье рассматривается лабораторная инсценизация басни как эстетическое средство формирования умений и навыков студентов "видеть" внутренний смысл литературного произведения, без чего оказывается  невозможным его выразительное чтение. Ключевые слова: эстетическое воспитание, инсценизация, басня, выразительное чтение. Gerasimov Yu.A. Staging of a Fable at an Expressive Reading Laboratory Class. The article deals with the methodology problem of staging a play at laboratory class viewed as an aethsetic means to develop students’ skills to comprehend the basic sense of a fable. The methodological purpose of the approach suggested is the pragmatic application of literary theory. Key words: aethsetic education, fable, staging, expressive reading. 

Інсценізація байки на лабораторному занятті з виразного читання

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Zhytomyr State University Library