У статті, на основі методології світового культурного діалогу здійснено компаративістське дослідження основних засад буддійської епістемологічної традиції і особливостей герменевтики. Проаналізовані феномен буддійського герменевтичного плюралізму та основні герменевтичні правила, на основі яких розкриті найважливіші механізми інтерпретації і розуміння сакральних текстів
