Антропоніми у поетичних текстах Ліни Костенко аналізуються з позиції конгнітивної лінгвістики, в аспекті теорії фреймів. З’ясовується, що функціонуючи як фрейми, антропоніми забезпечують інформативно-понятійне наповнення тексту, а також характеризують мову і стиль автора