У статті зроблена спроба дослідити ранні оповідання В.Винниченка (зб. "Краса і сила") з точки зору екзистенціалізму, оскільки письменник моделює дійсність за принципами, які відповідали цьому явищу: випробування героїв на внутрішню свободу, яка виявляється у самостворенні чи саморуйнуванні, у "розірваній свідомості" людини в світі без бога", притчевості
