Захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту є надзвичайно поширеною патологією дитячого віку, яка проявляється запально-ерозивними ураженнями слизових оболонок, викликаючи езофагіт, гастрит, гастродуоденіт, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, рефлюксну хворобу. Захворювання може бути викликано багатьма етіологічними чинниками: спадковістю,
інфекціями, аліментарними та психоемоційними факторами. Нині Helicobacter pylori вважається
найважливішим етіопатогенетичним фактором розвитку запальних змін у слизовій оболонці
гастродуоденальної зони. Визнання важливості ролі Helicobacter pylori сприяло створенню багатокомпонентних
програм з ерадикації даного мікроорганізму, які стали базисом фармакотерапії захворювань гастродуоденальної зони. Фармакотерапія передбачає призначення антацидів, антисекреторних препаратів, антибіотиків, полівітамінів, спазмолітичних та седативних препаратів.
Останніми роками особлива роль надається пробіотиками, у зв’язку з тим, що Helicobacter pylori
призводить до порушення мікрофлори товстого кишечника, яке посилюється після перорального
прийому антибіотиків. Пробіотики можна призначати з моменту початку ерадикаційної
хелікобактерної терапії. Усе перераховане відповідає уніфікованим клінічним протоколам медичної
допомоги дітям із захворюваннями органів травлення (наказ МОЗ України від 29 січня 2013 р. № 59)
