У статті досліджуються основні тенденції' релігійної мережі України упродовж 2014-2016 pp.; визначено динаміку релігійної мережі, зокрема, її кількісні зміни черезанексію Криму та окупацію частин Донецької і Луганської областей; охарактеризовано
чисельний склад громад релігійної мережі країни; вказано, що релігійні організації як духовний посередник у розв'язанні конфлікту брали участь у подіях Революції гідності та що релігійні інституції нині перетворилися на важливий соціальний інститут, а також окреслено перспективи подальшого дослідження проблеми
