«East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH
Abstract
Пейзажна лірика видатної німецької поетеси А. фон Дросте-Гюльсхоф є унікальним явищем у німецькій та європейській літературі початку XIX століття. У своїй ліриці Дросте не відступає від успадкованих нею ідеалів та традицій романтизму, а переосмислює й збагачує їх надбаннями словесного мистецтва бідермайєра, що свідчить про симбіотичність поважних феноменів літературного розвитку. Це дає підстави не зосереджувати поетесу цілковито в межах нового стильового напряму бідермейєра, а розглядати її творчість як стилістично багатогранну, багатошарову з погляду поетикальної палітри, неоднозначну в плані складно нашарованих елементів художньої образності
