Оксентюк, Я. Р.

Оксентюк Я. Р.

Zhytomyr State University Library

 Розділ 3. Зоологія та екологія тварин 72 УДК 591.9 (25) : 595.42 (477.8) ФАУНІСТИЧНІ УГРУПУВАННЯ АКАРИДІЄВИХ КЛІЩІВ (ACARIFORMES, ASTIGMATA) АГРАРНИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ МІСЦЬ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ Оксентюк Я.Р. Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна Oksentyuk_ya@ukr.net До акаридієвих кліщів відносять велику групу видів, які складають надродину Acaroidea, що належить до ряду акаріформних кліщів (Acariformes) [Акимов, 1985]. Значна їх кількість проходить свій життєвий цикл в середовищі створеному людиною. Акариди знаходять сприятливі умови для життєдіяльності і швидкого розмноження в середовищі, антропогенно зміненому або в закритих прибудовах різного призначення [Дудинський, Дудинська, 2015]. В досліджених нами пробах з аграрних та промислових місць зустрічаються різні комбінації видів акаридієвих кліщів. Оскільки, акарокомплекси аграрних та промислових місць – це дві досить динамічні системи, які зазнають впливу багатьох абіотичних та біотичних чинників, що регулюють їх видовий склад [Дудинський, Дудинська, 2008]. Тому, наша робота була спрямована на вивчення фауністичних угрупувань акаридієвих кліщів з аграрних та промислових місць Житомирської та Рівненської областей. Матеріалом слугують результати дослідження проб зібраних протягом 2015-2016 рр. з аграрних (хліви, господарські будівлі, де зберігається корм для сільськогосподарських тварин, сіно та солома з ясел і підстилки з місць утримання курей, корів та свиней, бджолині вулики) та промислових місць (складські приміщення, зерносховища, млини, комбікормові заводи) Житомирської та Рівненської областей. Проби збирали і доставляли в лабораторію у мішечках. Видалення кліщів із субстрату проводили вручну під бінокуляром користуючись препарувальною голкою з краплиною речовини Фора-Берлезе. Для масового кількісного збору застосовували метод еклектування за Берлезе в модифікації Тульгрена. Для визначення видового складу акаридієвих кліщів монтували у мікропрепарати зі застосуванням гуміарабікової суміші Фора-Берлезе [Гиляров, 1975]. Отримані дані піддавали статистичній обробці. Розраховували індекс домінування Палія-Ковнацьки (Di) [Шитиков, 2003] окремих видів у пробах. Користуючись методикою С. Погребняка (1990), виявлений видовий склад акаридієвих кліщів розділили за індексом домінування на групи: ядро, оточення, «шлейф». Акарокомплекс складських приміщень, зерносховищ, млинів, комбікормових заводів нараховує 11 видів акаридієвих кліщів. Домінуючим видом у промислових місцях є Acarus siro Linnaeus, 1758 з індексом домінування (Di) 14,9%. Він є ядром комплексу акарид досліджуваних субстратів. Види Glycyphagus domesticus (De Geer, 1778) (Di = 9,8 %), Acarus farris (Oudemans, 1905) (Di = 7,3%) та Glycyphagus destructor Schrank, 1781 (Di = 5,4 %) є субдомінантами у досліджуваних будівлях. Субдомінантами першого порядку є 3 види акарид: Tyrophagus putrescentiae (Schrank, 1781), Tyrophagus molitor Zachvatkin, 1941 і Tyrolichus casei Oudemans, 1923 з індексами домінування (Di) 0,48 %, 0,4 % та 0,12 % відповідно. Види, які відносяться до субдомінантів та субдомінантів першого порядку становлять групу оточення у досліджуваних субстратах. Види Acotyledon sokolovi Zachvatkin, 1940 (Di = 0,02 %), Glycyphagus fustifer (Oudemans, 1903) (Di = 0,04 %), Tyrophagus perniciosus Zach, 1941, (Di = 0,04 %), Tyrophagus humerosus Oudemans in Zakhvatkin, 1941 (Di = 0,04 %) є другорядними членами угрупування акарид та «шлейфовими» видами у досліджуваних пробах з промислових місць. Сучасні проблеми біології, екології та хімії  V Міжнародна науково‐практична конференція, Україна, Запоріжжя, ЗНУ 26‐28 квітня 2017 р. 73 Комплекс акаридієвих кліщів господарських прибудов складається теж з 11 видів. Проби відбирали з підстилки великої рогатої худоби, курей та свиней, ясел і залишків сіна. У досліджуваних субстратах домінуючими є 2 види акарид A. siro та Gl. destructor з індексом домінування (Di) 37,54 % і 16,49 % відповідно і вони становлять ядро комплексу акарид господарських прибудов. Вид Gl. domesticus (Di = 7,1 %) є субдомінантом в досліджуваних спорудах. Субдомінантами першого порядку є види A. farris (Di = 0,62 %), Glycyphagus burchanensis Oudemans, 1903 (Di = 0,18 %) та Gohieria fusca Oudemans, 1902 (Di = 0,19 %). Дані види акаридієвих кліщів відносяться до групи оточення у досліджуваному субстраті. Другорядними членами акарокомплексу господарських прибудов є Acarus tyrophagoides Zachvatkin, 1941 (Di = 0,06 %), Glycyphagus michaeli Oudemans, 1903 (Di = 0,08 %), T. putrescentiae (Di = 0,06 %), T. molitor (Di = 0,06 %) і T. humerosus (Di = 0,02 %) [Оксентюк, 2017]. Це «шлейфові» види комплексу акарид досліджуваних споруд. Фауна акарид тваринних кормів (зернопродукти, комбікорм, сіно та солома), закладених на зберігання нараховує 22 види. Види Gl. destructor та Gl. domesticus є домінуючими у досліджуваних субстратах. Їх індекс домінування (Di) становить 46,87 % та 11,57 % відповідно. Вони є ядром акарокомплексу досліджуваного субстрату. Субдомінантом тваринних кормів є A. siro з індексом домінування (Di) 8,5 %. Види T. putrescentiae (Di = 0,52 %), T. molitor (Di = 0,15 %), A. farris (Di = 0,14 %) є субдомінантами першого порядку. Дані 4 види акарид належать до групи оточення. Другорядними членами комплексу акридієвих кліщів тваринних кормів, закладених на зберігання є 16 видів, а саме Gl. fustifer (Di = 0,052%), A. tyrophagoides (Di =  0,03 %), G. fusca (Di = 0,03 %), T. casei (Di = 0,028 %), T. perniciosus (Di = 0,026 %), Gl. burchanensis (Di = 0,016 %), Gl. michaeli (Di = 0,012 %), Chortoglyphus arcuatus (Troupeau, 1879) (Di = 0,0047 %), T. humerosus (Di = 0,0017 %), Tyrophagus longior (Gervias, 1844) (Di = 0,0017 %), Suidasia nesbiti Hughes, 1948 (Di = 0,0004 %), Tyrolichus casei (Di = 0,0004 %), Tyrophagus formicetorum Volgin, 1948 (Di = 0,0004 %), Tyrophagus mixtus Volgin, 1948 (Di = 0,0004 %), Glycyphagus pilosus (Oudemans, 1906) (Di = 0,0004 %), Schwiebea nova (Oudemans, 1906) (Di = 0,0004 %). Дані акариди відносяться до «шлейфових» видів. Акарокомплекс вуликів медоносних бджіл складається з 9 видів. Серед виявлених акарид переважають 2 види: Gl. destructor (Di = 62,9 %) та Gl. domesticus (Di = 33,25 %). Вони є домінантами і становлять ядро у досліджуваному субстраті. До субдомінанта комплексу акаридієвих кліщів бджолиного вулика відноситься Aeroglyphus peregrinans (Berlese, 1892) з індексом домінування (Di) 1,07 %. Види T. perniciosus (Di = 0,25 %) та T. putrescentiae (Di = 0,15 %) є субдомінантами першого порядку. Вони належать до групи оточення. Акариди T. longior (Di = 0,04 %), Gl. fustifer (Di = 0,036 %), T. molitor (Di = 0,018 %), A. siro (Di = 0,018 %) є другорядними членами угрупування акаридієвих кліщів у вуликах медоносних бджіл і відносяться до «шлейфових» видів [Оксентюк, 2016]. Згідно наших досліджень, акарокомплекс промислових місць складається з 11 видів, а аграрних – 23 видів акаридієвих кліщів. Отже, видова різноманітність акарид аграрних місць більша у порівнянні з промисловими. Це можна пояснити тим, що в аграрних місцях умови близькі до природних, адже промислові місця більше піддаються антропогенному впливу. Також на акарокомплекс складських приміщень, зерносховищ, млинів, комбікормових заводів менше впливають кліматичні умови, тому, що в будівлях, де зберігаються продукти, підтримується відносно стабільна вологість та температура.  

Фауністичні угрупування акаридієвих кліщів (Acariformes, Astigmata) аграрних та промислових місць Західного Полісся

http://eprints.zu.edu.ua/26823/1/selection.pdf

Фауністичні угрупування акаридієвих кліщів (Acariformes, Astigmata) аграрних та промислових місць Західного Полісся

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Zhytomyr State University Library