В уяві носіїв буденної правосвідомості ресоціалізація може видаватися специфічним процесом чи явищем, що має радше характер винятку, аніж є органічною складовою соціального буття людини. Попри поширеність такого побутового праворозуміння варто зазначити, що практично усі сфери суспільного життя передбачають місце для ресоціалізації у разі тривалої ізоляції особи чи зміни значущих параметрів системи, в якій вона перебуває.
Ресоціалізація правопорушників є особливим типом ресоціалізації, оскільки її причиною є специфічна юридична сукупність – вчинення злочину, визнання особи винуватою, набрання вироком суду законної сили, відбування покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, звільнення з пенітенціарної установи
