Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Abstract
Низовинний рельєф території, у будові якого головну роль відіграють піщані й піщано-глинисті антропогенові відклади, недостатня дренованість території, густа річкова мережа із широкими заболоченими річковими долинами, позитивний баланс вологи, полого-хвилястий рельєф (успадкований від льодовикових епох четвертинного часу), високий рівень ґрунтових вод, переважання дерново-підзолистих та болотяних ґрунтів, інші характерні особливості зумовили значне поширення озер. Озера території – різного походження. У долинах річок багато невеликих заплавних озер. Найпоширенішим є суфозійно-карстовий і карстовий генезис озерних водойм регіону. Переважна кількість озер мають велику площу, обмежені запаси води, низьку їхню відновлюваність, малу площу водозборів і досить високу швидкість водообміну. Переважна кількість їх належить до водойм середньої кормності з характерним набором хімічних та біотичних показників, низькою природною рибопродуктивністю. Вивчення наслідків втручання людини у природний процес розвитку озер і реакції озерних систем на зміни водно-режимних параметрів, морфометричних характеристик, фізико-хімічного складу води, видового складу та продукції гідробіонтів необхідне для з’ясування закономірностей змін стану й функціонування озер. Забруднення і виснаження їхніх ресурсів, зниження якості спонукають до розв’язання актуального завдання управління водними режимами водойм, яке у ширшому аспекті варто розглядати як запоруку управління водними ресурсами регіону
