Dmytrotsa, Olena R.

Poruchynskyi, Andrii I.

Shvaiko, Svitlana Ye.

Velemets, Vira Kh.

Велемець, Віра Хомівна

Дмитроца, Олена Романівна

Поручинський, Андрій Іванович

Швайко, Світлана Євгенівна

Electronic Eastern European National University Institutional Repository

Швайко С.Є., к.б.н., професор 
В.Х. Велемець, старший лаборант 
А.І. Поручинський, к.б.н., доцент 
О.Р. Дмитроца, к.б.н., доцент 
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки  
пр. Волі, 13, Луцьк 43025, Україна 
тел. (+380332)249327 
e-mail: svetashvaiko@ukr.net 
 
 
 
До 10-річчя з дня смерті 
  Леоніда  Самійловича  Гіттіка  
доктора медичних наук, професора,  
завідувача  кафедри фізіології людини і тварин  
Волинського державного університету імені Лесі Українки  
 
Гіттік Леонід Самійлович народився 8 червня 1926 року в м. Харкові в 
сім’ї лікаря. До 1941-го проживав у Харкові, навчався в школі. 1943 року 
переїхав до м. Новосибірська, де закінчив середню школу.  
1945 року вступив до Харківського медичного інституту, який закінчив 
із відзнакою у 1951 році за спеціальністю «Лікувальна справа». Після закінчення 
інституту працював лікарем-невропатологом у Пензенській області (Росія).  
У 1953 році у зв’язку із сімейними обставинами Леонід Самійлович 
переїхав у Волинську область. У Луцьку працював спочатку в міській 
лікарні, потім – в обласній на різних посадах: ординатором, заступником 
головного лікаря, завідувачем неврологічного відділення. 
У 1960 році захистив кандидатську дисертацію на тему «К клинике 
неврологических нарушений при ревматическом поражении головного мозга». 
У Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки працював з 
1961 року, спершу старшим викладачем кафедри підготовки медичних сестер 
цивільної оборони. Викладав курс «Догляд за ураженими хворими».  
У 1970 році Гіттік Л.С. захистив дисертацію на здобуття наукового 
ступеня доктора медичних наук.  
1971 року очолив новостворену кафедру анатомії і фізіології людини на 
факультеті фізичного виховання. Одночасно для студентів факультету 
фізичного виховання викладав курс «Загальна і вікова фізіологія». 1973 року 
науковцеві присвоєно вчене звання професора. В 1975 році кафедра фізіології 
та анатомії людини перейшла на природничо-географічний факультет. 
Леонід Самійлович багато уваги приділяв навчальній роботі, 
викладанню фізіології на кафедрі. В 1990 році він видає українською мовою 
курс лекцій «Вступ до фізіології», «Практикум з фізіології людини та 
тварин», «Розвиток фізіології людини та тварин в Україні». Його лекції були 
наповнені великою кількістю фізіологічної інформації, але в них 
переплітались цікаві приклади з повсякденного життя практикуючого лікаря 
та ерудованого знавця художньої літератури. 
На кафедрі в 1976 році була створена лабораторія вікової 
нейрофізіології, яка постійно оновлювалася новими приладами та 
програмами. У 2000 році ця лабораторія стала відомою в Україні та за її 
межами.  В лабораторії вивчали електричну активність головного мозку та 
нейрофізіологічні основи когнітивної діяльності людей різного віку, зокрема, 
шкільного. На основі проведених досліджень було захищено 6 кандидатських 
дисертацій, науковим керівником яких був Леонід Самійлович. Ним була 
створена наукова школа вікової  електроенцефалографії та нейрофізіології, 
яка активно працює і розвивається донині. 
Діяльність в інституті, а потім в університеті,  Леонід Самійлович 
успішно поєднував із роботою лікаря-практика. Він був організатором і 
керівником першого на Волині неврологічного відділення. Створив школу 
неврологів (понад 250 лікарів), серед яких доктори й кандидати наук, досвідчені 
спеціалісти. Учні вченого працюють у різних містах України й за її межами.  
У галузі клінічної неврології Л. Гіттік – один з авторитетних дослідників 
проблеми гіперкінезів, нейроколагенозів, мігрені, гіпоталамічної патології в 
дитячому віці. Постійно доповідав на міжнародних і всеукраїнських 
конференціях та з’їздах.  
Наукову й лікарську роботу Леонід Самійлович поєднував із художньо-
літературною творчістю. Автор книг: «Приключение ума и сердца» (1992), 
«Маленькие истории из жизни собирателя», «Портрет в один сеанс», (1994), 
«Мгновения» (1996), «Поклонение свету» (1996), «Красные башмаки» (2000), 
«Однажды в двадцать первом веке» (2002). Ці книги ознайомлюють нас ще з 
однією гранню його діяльності – давнім захопленням мистецтвом, 
колекціонуванням творів живопису. У цих книгах – синтез життєвого та 
професійного досвіду, а також хобі збирача живопису. Крізь призму 
художньої творчості автор розмірковує про загальнолюдські цінності, 
змальовує характери і взаємовідносини людей, їхню долю. Його книги 
одночасно і високохудожні, і пізнавальні, і естетично-виховні, і гуманно-
світоглядні. У 1998 році Леонід Самійлович став членом Національної спілки 
письменників України.  
За активну участь у громадському житті нагороджений грамотами 
республіканського й обласного значення, медаллю «За доблесну працю», 
нагрудним значком «Відмінник охорони здоров’я» та багатьма іншими. 
Помер Леонід Самійлович Гіттік 21 жовтня 2004 року на 78 році життя. 
За більш, ніж 40-річну роботу в Волинському університеті імені Лесі 
Українки, Леонід Самійлович вніс величезний внесок в українську та світову 
фізіологію. Загалом, ним опубліковано 282 наукових публікацій, у тому числі 
12 монографій і навчальних посібників. 
 
 


До 10-річчя з дня смерті Леоніда Самійловича Гіттіка

http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/11769/3/%d0%a8%d0%b2%d0%b0%d0%b9%d0%ba%d0%be%20%d0%a1.pdf

До 10-річчя з дня смерті Леоніда Самійловича Гіттіка

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Eastern European National University Institutional Repository