Кожного року в Україні на виробництві травмується понад 10 тис.
людей, з них гине понад 600 осіб. Оптимістична, на перший погляд,
статистика, за якою травматизм на виробництві за роки незалежності України
зменшився в десять разів, виявляється не такою вже й оптимістичною, коли
аналізуються конкретні цифри

Daehee Hwang (113308)

Geum-Sook Hwang (386025)

Hyo-Jung Choi (317873)

Sehyun Chae (2067670)

Tae-Hwan Kwon (194347)

Yong-Kook Kwon (510973)

Yu-Jeong Yoon (2067673)

Yu-Jung Lee (2067676)

To investigate the effects of changes in extracellular
osmolality on the function of kidney collecting duct cells, particularly
on water and sodium reabsorption in the conditions of diuresis and
antidiuresis, we generated transcriptome and metabolome profiles of
primary cultured inner medullary collecting duct (IMCD) cells. They
were grown in hyperosmolar culture medium (640 mOsm) for 4 days and
then exposed to either reduced (300 mOsm) or same osmolality for 1
or 2 days more. Integrated analysis of the transcriptome and metabolome
revealed that decreased extracellular osmolality was associated with
decreased levels of organic osmolytes, glucose, intermediates of citric
acid cycle, and branched-chain amino acids (BCAA) in IMCD cells, along
with significantly decreased gene expression and protein abundance
of P-type transporters (ATP1B1), ABC transporters (ABCC5 and ABCG1),
and insulin signaling pathways (IRS2). Quantitative real-time RT-PCR
and semiquantitative immunoblotting confirmed the changes of transcript
levels of differentially expressed genes and protein levels. Taken
together, integrated analysis of omics data demonstrated that water
and sodium reabsorption could be reduced by decreased extracellular
osmolality per se, through decreased levels of ABC transporters and
IRS2, which play a potential role in the transport of organic osmolytes,
BCAA, glucose, and trafficking of epithelial sodium channel

FigShare

Patterns of Gene and Metabolite
Define the Effects of Extracellular Osmolality on Kidney Collecting
Duct

Червяцова, О.В.

Денисенко, Анатолій Федорович

Денисенко, Анатолий Федорович

Denysenko, Anatolii Fedorovych

Electronic Sumy State University Institutional Repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ     Сучасні технології у промисловому виробництві      М А Т Е Р І А Л И  НАУКОВО - ТЕХНІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ, СПІВРОБІТНИКІВ, АСПІРАНТІВ І СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (Суми, 14–17 квітня 2015 року)  ЧАСТИНА 2      Конференція присвячена Дню науки в Україні      Суми Сумський  державний  університет 2015  157  ДИНАМІКА ТА АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ  Червяцова О. В., студентка; Денисенко А.Ф., доцент  Кожного року в Україні на виробництві травмується понад 10 тис. людей, з них гине понад 600 осіб. Оптимістична, на перший погляд, статистика, за якою травматизм на виробництві за роки незалежності України зменшився в десять разів, виявляється не такою вже й оптимістичною, коли аналізуються конкретні цифри. [1]. Проаналізувавши динаміку за останні 3 роки, виявлено, що у 2011 р. найбільша кількість випадків виробничого травматизму спостерігається у вугільній галузі (4888 осіб), у соціально-культурній сфері та торгівлі (1552 особи) та у агропромисловій галузі (1102 особи). Найменше випадків виробничого травматизму спостерігається у таких галузях: нафтогазовидобувна та геологорозвідка (21 особа), котлонагляд, підйомні споруди (31 особа) та легка та текстильна промисловість (37 осіб). У 2012 р. порівняно з 2011 р. найбільша кількість випадків виробничого травматизму спостерігається зареєстрована в цих же галузях, але кількість травмованих осіб зменшилась: вугільна галузь (4255 осіб), соціально-культурна сфера та торгівля (1450 осіб), агропромислова галузь (1102 особи). Найменша кількість випадків травматизму має тенденцію до збільшення по таким галузям: нафтогазовидобувна та геологорозвідка (31 особа), котлонагляд, підйомні споруди (37 осіб), легка та текстильна промисловість (40 осіб). У 2013 р. тенденція найбільшої та найменшої кількості випадків виробничого травматизму йде до спаду, крім таких галузей: соціально-культурна сфера та торгівля (1477 осіб), легка та текстильна промисловість (62 особи) [2].  Проаналізуємо детальніше нещасні випадки на виробництві за 2013 р. Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 68% (6238 нещасних випадків). Через технічні причини сталося - 12% (1139) нещасних випадків, психофізіологічні – 20% (1844) нещасних випадків. Найпоширенішими організаційними причинами стали: невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 38% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (3512 травмованих осіб); невиконання посадових обов'язків – 8,9% (827 травмованих осіб); - порушення правил безпеки руху (польотів) – 4,4% (410 травмованих); порушення технологічного процесу – 4,2% (389 травмованих осіб). Найпоширенішими технічними причинами стали: незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території – 4,5 % від загальної кількості травмованих осіб по Україні (421 травмована особа). Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали: особиста необережність потерпілого – 13,3% (1230 травмованих осіб); травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб – 3,4% (322  158 травмовані особи). До найбільш травмонебезпечних професій належать:  гірник очисного забою – травмовано 855 осіб, у т.ч. 21 смертельно; прохідник – 663 особи; гірник підземний – 347 осіб; водій автотранспортних засобів – 298 осіб; електрослюсар підземний – 287 осіб; слюсар ремонтник – 194 особи; гірник з ремонту гірничих виробок –194 особи. Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості за 2013 р. свідчить, що найвищий рівень профзахворюваності спостерігається при добуванні енергетичних матеріалів (79%), видобування неенергетичних матеріалів (7,3%), виробництво машин та устаткування (2,7%), металургія та оброблення металу (2,3%), будівництво (2,8%) Кількість професійних захворювань у цих галузях складає близько 94% від загальної кількості по Україні.  Основними причинами професійної захворюваності в Україні є: недосконалість технологічних процесів; недосконалість технологічного обладнання, що призводить до неможливості досягти гранично допустимих концентрацій пилу, рівнів шуму та вібрацій на робочих місцях; низький рівень механізації трудомістких операцій; тривалий час роботи працюючих в шкідливих умовах праці; старіння основних виробничих фондів, скорочення об'ємів капітального і профілактичного ремонту промислового обладнання; послаблення відповідальності роботодавців і керівників; неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку; низька якість медичних оглядів та недотримання термінів їх проходження [3]. Отже, наведені дані показують, що поруч з позитивними змінами у динаміці загального рівня виробничого травматизму в більшості галузей економіки України, існує ряд проблем, які потребують втручання держави і відповідних органів державного нагляду за охороною праці.    Список літератури  1. Рябенька М. О. «Сучасний стан та динаміка виробничого травматизму у промисловості України» 2014 р.  2. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки оперативна інформація. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dnop.gov.ua/index.php/uk/operativna-informatsiya/travmatizm 3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.  