Мета: оцінити ефективність контролюючої протизапальної терапії у дітей, хворих на неатопічну бронхіальну астму (БА) залежно від ацетиляторного
поліморфізму.
Пацієнти і методи. Проведено комплексне клінічно#імунологічне обстеження І–ІІ рівня 45 дітей, що страждають на неатопічну БА. Усім дітям визначали
генетичний маркер — тип ацетилювання за методом В.М. Пребстинг — В.І. Гаврилова у модифікації Тимофеєвої. Cформовано дві клінічні групи:
І група — 22 пацієнти з неатопічним варіантом захворювання та повільним ацетиляторним фенотипом, ІІ група — 23 хворих на неатопічну БА
зі швидким характером ацетилювання.
Результати. Виразний контролюючий ефект інгаляційних глюкокортикостероїдів спостерігався за наявності повільного ацетиляторного статусу, про
що свідчило зростання на 57,6% відносного ризику та на 45,0% абсолютного ризику втримання контролю неатопічного фенотипу БА, при мінімальній
кількості хворих, яких необхідно пролікувати для досягнення хоча б одного позитивного результату, — 1,7.
Висновки. Наявність повільного ацетиляторного статусу у хворих на неатопічну БА підвищувала шанси втримання контролю над захворюванням
за допомогою інгаляційних глюкокортикостероїдів у 4,9–6,9 разу
