Дисертація присвячена вивченню динаміки формоутворення заочеревинного простору і
просторово-часових взаємовідношень його органів та структур упродовж всього внутрішньо-
утробного періоду розвитку. З допомогою сучасних морфологічних методів простежена
послідовність утворення заочеревинних органокомплексів. Внаслідок шлунково-кишкового
повороту і зрощення первинно-інтраперитонеально розташованих дванадцятипалої кишки,
підшлункової залози та їх бриж з ембріональною пристінковою очеревиною на III місяці утво-
рюються зачатки передорганних і заорганних фасцій, розмежованих міжочеревинними шарами
клітковини, які є умовною межею між заочеревинним простором та черевною порожниною.
Наприкінці передплодового періоду між задньою черевною стінкою, листками заочеревинної
фасції та заочеревинними органами формуються фасціально-клітковинні простори: власне
заочеревинний, принирковий, присечовідний та простір надниркової залози. Органи
заочеревинного простору розвиваються в тісному топографо-анатомічному взаємозв’язку з
суміжними органами черевної порожнини, що й зумовлює їх відповідні синтопічні поля у плодів
