The model of empirical research of communicative practices of self-consciousness development as a factor of civic and national self-identification of youth

Abstract

Вихідними теоретико-методологічними засадами емпіричного досліджен¬ня комунікативних практик розвитку самосвідомості особистості як чинника громадянської та національної самоідентифікації молоді визначено такі твердження: комунікація є смисловим “відтворенням” суспільства, а смисл – основою комунікативних практик; комунікативні практики репрезентують систему смислів, що визначає образ соціальної реальності загалом та суспільно-політичної зокрема; практики є засобом набуття та репрезентації громадянської та національної ідентичності, механізмом самоідентифікації. Обґрунтовано модель емпіричного дослідження, яка, охоплюючи когнітивний, емоційний та ціннісно-мотиваційний аспекти, утворює трикомпонентну структуру (комунікативні практики самопізнання, практики самоставлень, практики саморегуляції); презентує показники комунікативних практик розвитку самосвідомості особистості як чинника громадянської та національної самоідентифікації молоді та визначає методи їх вивчення. Обстоюється думка про доцільність залучення ресурсів якісної методології до конструювання інструментарію дослідження.The initial theoretical and methodological basis for empirical research of communicative practices of self-consciousness development as a factor of civic and national self-identification of youth were the following statements: communication is a semantic “reproduction” of society and sense is a basis of communicative practices; communicative practices represent a system of senses what define image of social reality in whole and social-political in particular; practices are means of acquisition and representation of civic and national identity, a mechanism of self-identification. The model of empirical research is grounded. It covers cognitive, emotional and value-motivational aspects and forms three-component structure (communicative practices of self-cognition, practices of self-attitude, practices of self-regulation); presents indexes of communicative practices of person’s self-consciousness development as a factor of civic and national self-identification of youth and outlines methods of their study. Reasonability of utilization of quality methodology in research construction is emphasized