Розкривається сутність виховної гуманістичної парадигми як
учіння про володарювання особистості над собою. Це свідоме й вільне оволодіння підростаючою особистістю певною духовно-моральною цінністю. Наголошується на факторах, які перешкоджають особистості досягти цієї мети. Головним гальмівним механізмом, на думку автора, є явище невідповідності спонукально-цільового компонента Я-особистості його результативному компоненту. У цьому зв’язку аналізується особистісна рефлексія як самоперетворювальна техніка. Вводиться поняття «людський образ» та розкривається феномен «бажання бути собою» як орієнтири духовного розвитку вихованця.Раскрывается сущность воспитательной гуманистической
парадигмы как учения о владычестве личности над собой. Это
сознательное и свободное овладение подрастающей личностью
определенной духовно-нравственной ценностью. Акцентируется на факторах, которые препятствуют личности достичь этой цели. Главным тормозным механизмом, по мнению автора, выступает явление несоответствия побудительно-целевого компонента Я личности его результативному компоненту. В связи с этим анализируется личностная рефлексия как самопреобразовательная техника.
Вводится понятие «человеческий образ» и раскрывается феномен
«желание быть собой» как ориентиры духовного развития воспи-
танника.The essence of humanistic educational paradigm as learning about the people domination over themselves is discovered in this article. It is a conscious and free person’s mastery of some spiritual and moral values. The author focuses on the factors that prevent to achieve a personal goal. According to the author’s opinion, the main brake mechanism is a
phenomenon of contradiction between the personality’s target-motivational component and an effective component. Therefore, the personal reflection as transformational technology is analyzed. The notions of «human image» and
the phenomenon of «want to be yourself» as orientation of the personality’s spiritual development are defined
