У тезах представлено організацію навчального процесу в земських школах (кінець XIX - початок ХХ століття).In theses organization of educational process is presented in земских schools (an end of XIX is beginning of ХХ of century)

Антонець, Наталія Борисівна

Digital Library NAES of Ukraine

521. Установи для нормальних дітей: дитячі будинки, інтернати, денні дитячі будинки, трудові школи, дитячі садки, дитячі клуби, бібліотеки, установи вес-няно-літнього триместру.2. Установи для неповнолітніх правопорушників і безпритульних: основний і допоміжний будинки для правопорушників, трудова колонія для правопоруш-ників, трудовий будинок для дівчаток, відкритий дитячий будинок для безпри-тульних дітей.3. Дитячі установи для дефективного дитинства: основний і допоміжний будинки для дефективних дітей.4. Установи для глухонімих: основний і допоміжний будинки для глухонімих.5. Основний будинок для сліпих.6. Установи з вивчення і розподілу дітей (прийомники, колектори).Основними типами установ соціального виховання визначалися два: а) бу-динки інтернати, де неповнолітні проводять весь час, залишаючись у них до 15-ти років; б) установи, в яких неповнолітні проводять лише частину свого часу – від декількох годин (школа, дитячий садок тощо) до повного дня (денний дитячий будинок).Понад три десятиліття «Кодекс законів про народну освіту УСРР» був ос-новним державним документом у галузі освіти.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЗЕМСЬКИХ ШКОЛАХ (кінець ХІХ – початок ХХ століття)Н. Б. Антонець, канд. пед. наукЗгідно з Положенням про губернські та повітові земські установи (1861) на Півдні та Лівобережжі українських земель, що входили до складу Російської імперії, протягом 1865–1866 рр. виникло 6 губернських (Катери-нославське, Полтавське, Таврійське, Харківське, Херсонське, Чернігівське) та понад 60 повітових земств. Оскільки на Правобережжі – Волинська, Київська, Подільська губернії – більшість поміщиків була польського походження і ча-стина з них брала участь у польському повстанні 1863 р., тут земську реформу було здійснено лише в 1911 р.Наслідком царської політики станової диференціації у галузі освіти ста-ло рішення уряду ввести до переліку можливих видів діяльності земських установ їх фінансову участь у створенні та забезпеченні функціонування народних початкових училищ, тобто тих закладів освіти, що призначалися 53для малозабезпечених верств населення. Розуміючи, що поширення освіти се-ред селян сприятиме їх більш свідомій господарській діяльності, а у результаті загальному поліпшенню добробуту населення та економічному піднесенню повітів, демократично налаштовані земські діячі створювали нові або брали на своє утримання вже існуючі сільські школи, облаштовували шкільні приміщен-ня, опікувалися оплатою праці вчителів, забезпеченням учнів підручниками і шкільним приладдям тощо. Навчальні заклади, які фінансово знаходилися на утриманні земств, серед народу отримали назву земських.Визначаючи для народних початкових училищ обов’язкові навчальні пред-мети (Закон Божий, читання за книгами гражданського та церковного друку, письмо, перші чотири дії арифметики та церковні співи там, де їх викладан-ня було можливим), законодавці не визначили їх зміст, тобто для цього типу навчальних закладів не існувало обов’язкових програм, а також не обумов-лювалася тривалість навчання. Отже, земські школи залежали від фінансової спроможності фундаторів і в межах визначених навчальних предметів могли суттєво відрізнятися як за обсягом, так і за тривалістю курсу навчання.Водночас Міністерство народної освіти досить наполегливо пропонувало земським школам вводити певні додаткові (необов’язкові) навчальні предме-ти, а саме – ремесла, ручну працю, військову гімнастику, садівництво, город-ництво. Проте земські діячі неоднозначно ставилися до таких рекомендацій. Частина з них, намагаючись виконати міністерські розпорядження, вибірково вводили до курсу навчання додаткові предмети. Водночас інші земські діячі виступали проти таких додаткових занять, вважаючи, що вони відволікають і вчителів, і учнів від загальноосвітніх предметів і в такий спосіб знижують навчально-виховних потенціал початкової школи.ЦЕРКОВНОПАРАФІЯЛЬНІ ШКОЛИ В СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ (кінець XIX століття – 1917 рік)Л. С. Бондар, канд. пед. наукУ ході дослідження встановлено, що з 1884 р. початкова школа отримала назву церковнопарафіяльної і була проголошена основним типом на-родної початкової школи. Функціонували церковні школи таких типів: школи грамоти, однокласні (2–3 роки навчання) і двокласні (4–5 років). Релігійне вихо-вання, вивчення Закону Божого, розучування молитов тощо були обов’язковими 

Organization of the educational process in Zemstvo schools (late XIX - early XX century

http://lib.iitta.gov.ua/707594/1/%D0%9D.%D0%91.%20%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C._anot_2013-52-53.pdf

Organization of the educational process in Zemstvo schools (late XIX - early XX century

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Digital Library NAES of Ukraine