Смоліна, О.О.

Тиханович, О.В.

eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)

Економічні науки 230 ПРОБЛЕМА ЗАЛЕЖНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ВІД РЕЛІГІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ Тиханович О. В., група ІА-16д, Науковий керівник: Смоліна О.О., д-р культурології, проф. каф. філософії Східноукраїнський Національний університет ім. Володимира Даля Існує така цікава закономірність: релігія впливає на економічну успішність соціуму. Але ж чи всі релігії впливали на розвиток економіки однаково? Спостерігаючи за історією розвитку економіки різних країн світу, не можна сказати, що всі релігії, які сповідував народ тієї чи іншої країни, впливали на їхній економічний розвиток однаково успішно. Тут постає питання: які ж саме віровчення сприяли розквіту економіки, а які навпаки – призводили до її занепаду? Дослідження цього питання є темою даної статті. Проблема зв’язку між економікою та релігією завжди вважалася актуальною, адже і релігія, і економіка є формами громадської діяльності людини. На кожній стадії розвитку суспільства вони постійно перепліталися. Актуальною вона є і зокрема для України, економічний розвиток якої є недостатнім, а однією з причин такої ситуації в Україні може бути своєрідний світогляд населення, який передусім залежить від вибору релігії.  Найбагатшими за кількістю капіталу є послідовники християнства, іудаїзму (за розміром капіталу на людину — на першому місці) та ісламу. У християнському світі найуспішнішими у фінансовому плані є протестанти, католики — десь посередині, а православні країни — в основному відсталі [1]. То ж як саме протестантизм вплинув на стан економіки, спричинивши такий його розквіт? Відповідь на це запитання я хочу дати, посилаючись на німецького соціолога, філософа, історика та політичного економіста Макса Вебера, який помітив цей феномен та спробував пояснити це у своїй праці «Протестантська етика та дух капіталізму». Якщо викласти думку вченого тезово, то основні положення його роботи є такі: • протестантизм - одна з причин деяких характерних рис капіталістичної цивілізації тараціонального стилю життя, звідки й ведуть свій родовід "дух" капіталізму та наука Нового часу; • в будь-якій європейській країні, де поширений протестантизм, протестантськіспільноти зазвичай багатші, ніж католицькі. Причина — в “дусі капіталізму”, що базується на протестантській концепції  спасіння; • замість суворої монашеської аскези, яку пропагував католицизм, протестанти робилинаголос на мирській аскезі; • моральна кваліфікація мирської професійної діяльності — це один ізнайдалекосяжніших наслідків Реформації і, зокрема, діяльності Лютера; • е слід вважати, що хтось із Реформаторів мав за мету своєї життєвої діяльностіпробудження «капіталістичного духу». Головна мета їхнього життя – це спасіння душі, з чим пов’язані етичні цілі і практичний вплив їх вчень; і те, і інше виступає лише наслідком чисто релігійних мотивів. [2; с. 77-78] У другій частині книги автор розглядає кальвінізм, який вплинув на розвиток економіки. Найбільш важлива догма кальвінізму - вчення про обраність для спасіння. [2, с. 118] Жорстоке вчення про абсолютну трансцендентність Бога і нікчемність будь-якого створіння сформували у людини особливі емоційні настрої: той самий страх, який веде одну людину до самознищення, може надихати іншу людину на боротьбу з життєвими труднощами. Кальвін непомітно відмінив сповідання, а отже засіб для періодичної «розрядки» емоційно забарвленого усвідомлення власної вини було ліквідовано. Світ існує лише для того, щоб служити самопрославленню Бога. “Любов до ближнього”, мислима лише як служба Богові – це виконаня професійних обов’язків. Пуританин, як і іудей, не переймався проблемою теодицеї та роздумами про сенс життя, а отже витрачав більше сил саме на професійну Економічні науки  231 діяльність, тим самим сприяючи розвитку капіталізму. І тоді на зміну покірливим грішникам приходять сповнені впевненості у собі «святі», якими були мужні купці-пуритани героїчної доби капіталізму. Адже невтомна праця розвіює будь-які релігійні сумніви і дає упевненість в обраності до спасіння. [3, с. 123-125] Нормальний середньовічний католик-мирянин жив, з етичного погляду, певною мірою «сьогоднішнім днем», добросовісно виконувавши свої традиційні обов’язки. А практична етика кальвінізму долала відсутність плану і системи у повсякденному житті віруючого і створювала послідовний метод усієї життєвої поведінки. [3, с. 132]. До речі, теза, що безрелігійний чи атеїстичний світогляди економічно ефективніші, ніж релігійний, статистично не підтверджені. За підрахунками американських вчених, люди, які відвідують церковні служби, сягають більшого достатку, ніж ті, що не відвідують. Релігія також впливає ще й непрямо — через мотивування до освіти (протестантизм), ставлення до виконання жінками “чоловічої” роботи. У країнах, більш схильних до традиціоналізму, що перш за все, визначається релігією, виявлено менше інновацій і вони є більш стійкими до змін.  Висновок - протестантизм, з його раціоналістичним світоглядом, сприяє ефективній організації праці, що, в результаті, збільшує фінансовий успіх. Зворотній бік — користувацьке ставлення до інших людей, світу й природи. Чому ж ті країни, що сповідують православ’я, а це Греція, Грузія, Росія, Вірменія, Сербія і наша Україна, є відсталими у фінансовому розвитку і яким теорія відводить не дуже привабливе майбутнє? Бо для православних, особливо українських та російських, куди православ’я прийшло у варіанті аскетичного візантійського монашества, характерна “негативна” господарська етика, зневага до матеріального, а також підозріле ставлення до багатства та до праці, як до необхідного зла. Такі країни, з їхніми сильними патріархальними традиціями приречені на інфофобію і, таким чином, на економічне відставання. Єдина перевага православ’я в цьому випадку – гальмуючи розвиток та інновації, воно забезпечує стійкість та витривалість до позитивних або негативних зовнішніх впливів. Православні церкви в курсі цієї проблеми, і в РПЦ навіть придумали контр-теорію, згідно якої економічне відставання православних соціумів є тільки тимчасовим, і що вони переженуть протестантську Америку на наступному етапі — “постіндустриального соціального капіталізму”. Але автори не повідомляють як саме буде відбуватися цей перехід у “соціальний капіталізм”, говорячи лише туманні загальні фрази, схожі на риторику побудови комунізму у світлому майбутньому, чим знову підтверджують своє традиціоналістське мислення. В Україні православні віруючі складають половину, а протестанти - чверть від усіх віруючих. Отже, якщо протестантизм поширюється і в Україні, то чого ж чекати нам, українцям, у світлі наведених теорій? Так, протестантизм поширюється, але недостатньо швидко, щоб у найближчі роки сформувати прошарок економічно активного населення з ефективною професійною та накопичувальною етикою. А от після прикладу США, взагалі незрозуміло, чи така активність взагалі “на благо” — збочений раціоналізм, в який сублімується подавлена протестантизмом сексуальність, поступово призводить до виродження протестантських ідеалів. Протестантські соуціуми Вебера (вченого найбільше захоплювали США) легко змінили “аскетичну наживу” на “наживу для задоволення” і зробили “дух капіталізму” небезпечним не лише для інших суспільств, а для себе самих. Список літератури та джерел:  1. Економіка і релігія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ahamot.org/economica-i-religiya/ 2. Вебер М. «Протестантська етика та дух капіталізму»/ Макс Вебер. - Вид-во Іст-Вью 2002.  352 с.  

Проблема залежності економічного розвитку українського суспільства від релігійного світогляду

http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1448/1/230-231.pdf

Проблема залежності економічного розвитку українського суспільства від релігійного світогляду

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)