Сапицька, О.М.

Фоменко, В.С.

eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)

199 Фоменко В. С., студентка групи ІАІ-16дм юридичного факультету СНУ ім. В. Даля Науковий керівник: к.і.н., доцент Сапицька О. М. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВІРОУЧЕННЯ БАПТИСТІВ В АНГЛІЇ З СЕРЕДИНИ ХVIIІ – ПОЧ. ХХ СТ. ТА ЇХ МІСІОНЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ XVII століття ознаменувалося в історії християнства як вік утворення нових конфесій та різних витоків реформаційного вчення. Не винятком став і баптизм, принципи якого впродовж XVI – XVIІ ст. закріплювались у світосприйнятті населення Європи та Північної Америки.  Огляд історії баптизму після 1689 р. «Акту про віротерпимість» вказує на сприйнятливість баптистів до розділення на різноманітні і часто суперечливі течії, які позначилися в протестантській реформації, що стало причиною його часткового занепаду та місцями віро відступницькі тенденції.  Ці доктринальні протиріччя перешкодили баптистам активно відреагувати на можливості, що відкрилися для зростання і розширення своєї діяльності. Тільки в другій половині XVIII століття, коли Уесліанський рух вплинув на 200 деяких баптистських лідерів, намітився помітний прогрес в їх місіонерських поглядах і діяльності. Нові конституційні привілеї, початок індустріальної революції, вплив богословських суперечок і зростаюча необхідність організації, пов'язана з прийняттям суспільством більш складного способу життя, безсумнівно, торкнулися інакомислячих. Щоб забезпечити власну спадкоємність в англійському релігійному житті, потрібно було консолідувати свої сили і постаратися досягти нових перемог [1]. У листопаді 1755 року в групі лестершірских методистів майже 70 % під керівництвом Джозефа Доністорпа і Вільяма Кендрика взяли принцип хрещення віруючих [2]. Уесліанський рух зробив позитивний вплив і на партикулярних баптистів. Він призвів до відродження асоціаційного життя, яке супроводжувалося змінами в доктринальних акцентах.Це було в основному заслугою Чарльза Уітфільда, пастора з Хамстерлі в його рідному Даремі. Ч.Уітфільд активно брав участь в місцевих і зарубіжних місіях, які в кінці століття стали привертати увагу партикулярних баптистів [3]. Серцем і душею початкового місіонерського руху баптистів був Вільям Керрі (1761- 1834 рр.). Без перебільшення можна сказати, що на початковій стадії він був яскравим уособленням руху. Керрі сприйняв Благовіст як свій безпосередній обов'язок в справі навернення язичників до Христа. Тому, саме  його стрімке бажання служити Богу призвело до того, що він разом з групою однодумців у 1795 р. заснував Товариство приватних баптистів для проповіді Євангелія язичникам, коротко іменоване «Баптистським місіонерським товариством». У. Керрі знайшов однодумців, фінанси та став початківцем місіонерської діяльності в Індії. Природно, в такій ситуації перед баптистами відкривалися значно більші можливості, ніж у попередню епоху. Місіонерський рух Керрі активно розвивався [4]. Слід пам'ятати, що в кінці вісімнадцятого століття виникло в Нортхемптоншірське закордонне місіонерське товариство, підтримуване помірними партикулярними баптистами. Збіг інтересів - інтересу до зарубіжної місії і інтересу до внутрішньої місії - послужив підставою для поширення баптизму, кульмінацією якого став союз між партикулярними баптистами і загальними баптистами Нового Об'єднання, укладеного у 1891 р.  Дійсно, саме місіонерському служінню судилося здобути перемогу над відмінностями в доктрині і церковному устрої в інтересах більш тісної співпраці британських баптистів. У 1812 р. Баптистське Місіонерське Товариство зацікавилося можливістю проповіді Євангелія на Цейлоні, а в 1814 р. в поле його зору потрапила і 201 Ямайка. Остання була процвітаючою тропічної колонією з великим негритянським населенням, де, починаючи з 1784 р., поширювалося баптистське вчення.  У наступні роки зарубіжна місіонерська діяльність продовжувала розвиватися в декількох напрямках. У 1845 р. Альфред Сейкер місіонер з Товариства заснував перший місіонерський пункт в Африці. Він був розташований на західному узбережжі Камеруну. Пізніше був намічений план роботи в нових районах уздовж річки Конго, розташованих далеко на півдні. Коли в 1884 р. камерунська територія перейшла з британського правління в німецьке, Баптистське Місіонерське Товариство передало роботу німецьким місіонерам[5]. У 1870 р., коли Тимофій Річад прибув в Шантунг, почалася місіонерська робота в Китаї. У 1876-1878 рр. йому довелося зіграти важливу роль в ліквідації наслідків голоду, що сприяло поширенню місіонерської діяльності вглиб країни аж до Шансі. Він зробив також дуже багато для видання християнської літератури в Китаї, будучи, починаючи з 1891 р., керівником Товариства Християнської Літератури в цій країні. У 1900 р. місіонерська діяльність була поставлена під загрозу через антиіноземне повстання, відомий як заколот боксерів, який забрав життя десятків місіонерів, включаючи вісім представників Баптистського Місіонерського Товариства. Таким чином, у своїй місіонерській діяльності британські баптисти стали піонерами серед протестантів. Їх приклад стимулював формування місіонерських товариств в інших релігіях нонконформістського характеру. Їх вплив став стимулом для англіканців до більш енергійних зусиль.  Способи місіонерської діяльності були найрізноманітнішими. Контакти з американськими і британськими баптистами в більшості випадків приводили до звернення європейців, які ставали баптистськими лідерами у себе на батьківщині. Завдяки місіонерським проектам Американського Баптистського Видавничого Товариства, Американського Баптистського Місіонерського Союзу і Англійських Баптистських Товариств в різних країнах виникали євангельські центри і поширювалася релігійна література [69]. У 1905 р в справі євангелізації виник ще один фактор - організація міжнародного співробітництва баптистів, відома як Всесвітній баптистський Союз. Література: 1. Torbet G. Robert A History of the Baptists /   Robert G. Torbet – Chicago:Los Angeles: The Judson Press, 1952. – С. 40. 2. Тейлор А. Историяанглийских общих баптистов / А. Тейлор – в 2-х Т.,Т. 1 – Лондон, 1818. –1014 с. – С. 110. 202 3. DouglasD. HistoryoftheBaptistChurchesintheNorthofEngland / DouglasD. -London, 1845. – 308 р. – С. 202. 4. Смит Дж. ЖизньУильямаКери: Сапожник и Миссионер / Смит Дж. -Лондон: Мюррей, 1887. – С. 26. 5. RobinsonW. TheLifeandFaithoftheBaptists / W. Robinson- London, 1946. –С. 117-118. 

Розповсюдження віроучення баптистів в Англії з середини ХVIIІ – поч. ХХ ст. та їх місіонерська діяльність

http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1128/1/199-202.pdf

Розповсюдження віроучення баптистів в Англії з середини ХVIIІ – поч. ХХ ст. та їх місіонерська діяльність

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)