У статті представлено аналіз оцінки біологічного віку студентів, проведений за інтегрованою методикою Решетнюк А. Л., Коробейнікова Г. В. Проведено дослідження з визначення біологічного віку студентів. Оцінений біологічний вік в залежності від статі і рівня рухової активності.The paper presents an analysis of scores of biological age students spent on an integrated methodology Reshetnyuk, Korobejnikovа. A study to determine the biological age students. Rated biological age by gender and level of physical activity

Ковтун, Ольга Алексеевна

Ковтун, Ольга Олексіївна

Поветкина, Анастасия Анатольевна

Повєткіна, Анастасія Анатоліївна

Name not available

162  вправами / Н. М. Безпалова // Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів. Науково-практична конференція, 24-25 травня 2007 р.: зб. матеріалів конф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – С. 9-11 4.Григус И.М. Оптимизация уровня физического здоровья студентов с  учетом типа автономной нервной системы / И.М. Григус, Т.В. Кучер. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.sportedu.org.ua/html/journal/2013-N3/13gimans.pdf 5.Залежність антропометричних показників у юнаків та дівчат з переважанням парасимпатичної нервової системи після 4-х місяців занять фізичними вправами / Н. М. Безпалова, Н. О. Давибіда, О. М. Довгань, Я. І. Федонюк // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 1 (34). – С. 32–33. 6. Кучер Т. Зміни рівня фізичного здоров’я студентів залежно від переважання типу автономної нервової системи / Т. Кучер // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць.  – 2013. –№ 1 (21). – С. 174-180. 7.Минвалеев Р.С. Вегетативный индекс Кердо: Индекс для оценки вегетативного тонуса, вычисляемый из данных кровообращения / Р.С. Минвалеев // Спортивна медицина. – 2009. –  № 1-2. – С. 33-44. 8.Петров Г. Особливості фізичного розвитку та вегетативного індексу Кердо у студентів технічних спеціальностей в залежності від статі / Г. Петров. Електронний ресурс. – Режим доступу:  http://librar.org.ua/ctoken/l.php 9.Функціональна діагностика при фізичній реабілітації: Навчальний посібник / укл. проф. В.В.Клапчук; ДДІФКіС.-Дніпропетровськ, 2009.- 60 с.  БІОЛОГІЧНИЙ ВІК, ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ  Ковтун О.О., Повєткіна А.А. Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана      Анотація. У статті представлено аналіз оцінки біологічного віку студентів, проведений за інтегрованою методикою Решетнюк А.Л., Коробейнікова Г.В. Проведено дослідження з визначення біологічного віку студентів. Оцінений біологічний вік в залежності від статі і рівня рухової активності. Ключові слова. Біологічний вік, календарний вік, функціональний стан.      Abstract. The paper presents an analysis of scores of biological age students spent on an integrated methodology Reshetnyuk, Korobejnikovа. A study to determine the biological age students. Rated biological age by gender and level of physical activity.      Key words. Biological age, calendar age , functional status.      Постановка проблеми. Передовий світовий досвід та велика кількість наукових досліджень свідчать про те, що рухова активність, це біологічна потреба кожного живого організму, невід’ємна частина здорового способу життя, один з найбільш важливих соціально-біологічних факторів. 163       З біологічної точки зору фізичний стан людини визначається сукупністю взаємопов'язаних ознак (морфо-функціональний і психічний статус, фізична працездатність і підготовленість), які забезпечують нормальну взаємодію організму з навколишнім середовищем.      Фізичний стан нетренованих людей найчастіше пов'язують з рівнем розвитку максимальних аеробних можливостей (витривалістю), оскільки саме витривалість забезпечує різнобічну адаптацію організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Встановлено взаємозв'язок між рівнем фізичного стану і показниками захворюваності: чим вище рівень фізичного стану, тим нижче показники захворюваності.      При середньому рівні фізичного стану рівень антропометричних і функціональних показників серцево-судинної і дихальної систем відповідає середньовіковим значенням, фізична працездатність нижче належних величин на 10-25%.      Характерно, що люди з високим рівнем фізичного стану навіть у віці старше 50 років нерідко досягають результатів у рухових тестах, що відповідають рівню 30-річних.      З віком зменшується число людей з високим і вище середнього рівнями фізичного стану і збільшується з низьким і нижче середнього рівнями. Якщо у молодих людей (20-29 років) низький рівень фізичного стану зустрічається в 3,9 % випадків; нижче середнього - в 16,9 %; високий - в 19,2% , то у 50-59-річних низький рівень зустрічається в 5 разів частіше (20,5 %) , нижче середнього в 2 рази частіше (35,8 %); високий - майже в 4 рази рідше , ніж у молодих (5,1 %).      Отримані результати дослідження. Якщо розглядати вік, як критерій старіння людини, можна зробити висновок, що функціональні зміни в організмі людини прямо пропорційно залежать від величини календарного віку. Проте в літературі є визначення «функціонального» або «біологічного» віку, як міри вікової інволюції фізіологічних систем організму в процесі старіння. Вікові зміни кожної із фізіологічних систем організму людини детерміновані генетично і факторами оточуючого середовища, в тому числі і професійними. Виходячи із завдань об’єктивної оцінки стану організму, в якості не нозологічної характеристики здоров’я людини, біологічний (функціональний) вік є, як інтегральний показник функціонального стану людини.      Біологічний (функціональний) вік – основна характеристика темпів розвитку (старіння). У періоді розвитку він визначається досягнутим рівнем морфо-функціонального дозрівання.      У періоді зниження біологічний вік – це ступінь дійсного старіння, рівень життєздатності і спільного здоров’я організму. Він визначається, як сукупність показників достатку індивіда, в порівнянні з відповідними показниками здорових людей цього ж віку даної епохи, народності, географічних і економічних умов існування.      Біологічний вік визначається за інтегрованою методикою Решетнюк А.Л., Коробейнікова Г.В. (антропометричні дані, дані фізичної підготовки, фізичного стану).      Для аналізу отриманих даних використовувалась розроблена класифікація темпів розвитку і змін біологічного віку організму людини.      Темп змін в біологічному віці і календарний вік можуть також використовуватись, в якості показника типу розвитку організму людини. Відхилення біологічного віку, менш ніж на 5 років від календарного, відображають функціональну збереженість організму, більш ніж на 5 років – помірно підвищений темп змін. Більш ніж на 10 років – прискорені негативні зміни функціонального стану організму людини. 164       Відповідність біологічного (функціонального) віку студентів КНЕУ календарному спостерігались майже 80% (другий рівень), решта обстежуваних була віднесена до прискореного або уповільненого темпу функціональних змін, що є загрозливим для здоров’я станом і складалась із студентів віднесених до першого і третього рівня функціональних змін – приблизно 20%.      Біологічний вік студентів, що визначався із урахуванням функціонального стану і календарного віку, в середньому склав у хлопців 23,01 + 0,1 років, а у дівчат 23,31 + 0,1 років. Відповідний біологічний вік, що характеризує популяційний стандарт вікового заносу, для хлопців в середньому склав 20,81 + 0,1 років. Різниця між біологічним відповідним і календарним віком в середньому склала 5,45 + 0,1 років, що вказує на нормальний фізіологічний розвиток і незначне випередження темпу функціональних змін хлопців.      У дівчат різниця склала - 7,79 + 0,1, що в 1,2 рази більше ніж у хлопців. Індекс КВ – БВ (календарного віку – біологічного віку) знаходився в межах 6,62 + 0,1 років, що також більше ніж у хлопців і свідчить про випередження темпу функціональних змін у дівчат. Серед дівчат також зустрічаються випадки, як різкого уповільнення функціональних змін, так і з загрозливим станом функціональних змін в організмі для здоров’я та певною ретардацією розвитку.     Висновки і перспективи подальших розробок у даному напрямку. Тому, необхідна сувора індивідуалізація навантажень на заняттях фізичного виховання, яка забезпечується в тому випадку, якщо вони підбираються з урахуванням рівня фізичного стану.      Встановлено, що фактором який знижує рівень здоров’я і тривалість життя людини є недостатня рухова активність. Важливим чинником збільшення тривалості життя та зміцнення здоров’я є заняття фізичними вправами.      Обмежений обсяг рухової активності сприяє розвитку серцево-судинних захворювань; зниженню функціональної активності легень; зниженню енергетичного обміну і, як наслідок – виникненню надмірної ваги тіла, а також призводить до затримки фізичного розвитку, рівня функціональних можливостей та передчасного старіння організму.      Специфіка роботи кафедр фізичного виховання, утримання робочих програм з і вся сукупність фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів системи фізичного виховання в вузах повинні бути спрямовані на вирішення актуальної проблеми. Література: 1. Білозьорова Л.М. Онтогенетический метод визначення біологічного віку людини. / / Російський біомедичний журнал Medline.ru. - Т. 4. - Березень, 2003. - С.108-112. 2. Благій О.Л., Андрєєва О.В. Рухова активність, як фактор формування здорового способу життя учнівської молоді / О.Л. Благій, О.В. Андрєєва // Матеріали ІІІ-ї Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму». – Запоріжжя: КПУ, 2011.-С.27-28 3. Павловський О.М. Біологічний вік людини. - М: изд-во МГУ, 1987. - 454с. 4. Программирование занятий оздоровительным фитнесом / Л. Я. Иващенко, А. Л. Благий, Ю. А. Усачев. – К. : Наук. світ, 2008. – 198с.  

Біологічний вік, як інтегральний показник функціонального стану людини

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

162 
 
вправами / Н. М. Безпалова // Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних 
методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів. 
Науково-практична конференція, 24-25 травня 2007 р.: зб. матеріалів конф. – Тернопіль: 
Укрмедкнига, 2007. – С. 9-11 
4.Григус И.М. Оптимизация уровня физического здоровья студентов с  учетом типа 
автономной нервной системы / И.М. Григус, Т.В. Кучер. Електронний ресурс. – Режим 
доступу: http://www.sportedu.org.ua/html/journal/2013-N3/13gimans.pdf 
5.Залежність антропометричних показників у юнаків та дівчат з переважанням 
парасимпатичної нервової системи після 4-х місяців занять фізичними вправами / Н. М. 
Безпалова, Н. О. Давибіда, О. М. Довгань, Я. І. Федонюк // Вісник наукових досліджень. 
– 2004. – № 1 (34). – С. 32–33. 
6. Кучер Т. Зміни рівня фізичного здоров’я студентів залежно від переважання типу 
автономної нервової системи / Т. Кучер // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я 
у сучасному суспільстві : збірник наукових праць.  – 2013. –№ 1 (21). – С. 174-180. 
7.Минвалеев Р.С. Вегетативный индекс Кердо: Индекс для оценки вегетативного тонуса, 
вычисляемый из данных кровообращения / Р.С. Минвалеев // Спортивна медицина. – 
2009. –  № 1-2. – С. 33-44. 
8.Петров Г. Особливості фізичного розвитку та вегетативного індексу Кердо у студентів 
технічних спеціальностей в залежності від статі / Г. Петров. Електронний ресурс. – 
Режим доступу:  http://librar.org.ua/ctoken/l.php 
9.Функціональна діагностика при фізичній реабілітації: Навчальний посібник / укл. проф. 
В.В.Клапчук; ДДІФКіС.-Дніпропетровськ, 2009.- 60 с. 
 
БІОЛОГІЧНИЙ ВІК, ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО 
СТАНУ ЛЮДИНИ  
Ковтун О.О., Повєткіна А.А. 
Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана 
     Анотація. У статті представлено аналіз оцінки біологічного віку студентів, проведений 
за інтегрованою методикою Решетнюк А.Л., Коробейнікова Г.В. Проведено дослідження з 
визначення біологічного віку студентів. Оцінений біологічний вік в залежності від статі і 
рівня рухової активності. 
Ключові слова. Біологічний вік, календарний вік, функціональний стан. 
     Abstract. The paper presents an analysis of scores of biological age students spent on an 
integrated methodology Reshetnyuk, Korobejnikovа. A study to determine the biological age 
students. Rated biological age by gender and level of physical activity. 
     Key words. Biological age, calendar age , functional status. 
     Постановка проблеми. Передовий світовий досвід та велика кількість наукових 
досліджень свідчать про те, що рухова активність, це біологічна потреба кожного живого 
організму, невід’ємна частина здорового способу життя, один з найбільш важливих 
соціально-біологічних факторів. 
163 
 
     З біологічної точки зору фізичний стан людини визначається сукупністю 
взаємопов'язаних ознак (морфо-функціональний і психічний статус, фізична працездатність 
і підготовленість), які забезпечують нормальну взаємодію організму з навколишнім 
середовищем. 
     Фізичний стан нетренованих людей найчастіше пов'язують з рівнем розвитку 
максимальних аеробних можливостей (витривалістю), оскільки саме витривалість 
забезпечує різнобічну адаптацію організму до дії несприятливих факторів зовнішнього 
середовища. Встановлено взаємозв'язок між рівнем фізичного стану і показниками 
захворюваності: чим вище рівень фізичного стану, тим нижче показники захворюваності. 
     При середньому рівні фізичного стану рівень антропометричних і функціональних 
показників серцево-судинної і дихальної систем відповідає середньовіковим значенням, 
фізична працездатність нижче належних величин на 10-25%. 
     Характерно, що люди з високим рівнем фізичного стану навіть у віці старше 50 років 
нерідко досягають результатів у рухових тестах, що відповідають рівню 30-річних. 
     З віком зменшується число людей з високим і вище середнього рівнями фізичного стану 
і збільшується з низьким і нижче середнього рівнями. Якщо у молодих людей (20-29 років) 
низький рівень фізичного стану зустрічається в 3,9 % випадків; нижче середнього - в 16,9 
%; високий - в 19,2% , то у 50-59-річних низький рівень зустрічається в 5 разів частіше (20,5 
%) , нижче середнього в 2 рази частіше (35,8 %); високий - майже в 4 рази рідше , ніж у 
молодих (5,1 %). 
     Отримані результати дослідження. Якщо розглядати вік, як критерій старіння людини, 
можна зробити висновок, що функціональні зміни в організмі людини прямо пропорційно 
залежать від величини календарного віку. Проте в літературі є визначення 
«функціонального» або «біологічного» віку, як міри вікової інволюції фізіологічних систем 
організму в процесі старіння. Вікові зміни кожної із фізіологічних систем організму 
людини детерміновані генетично і факторами оточуючого середовища, в тому числі і 
професійними. Виходячи із завдань об’єктивної оцінки стану організму, в якості не 
нозологічної характеристики здоров’я людини, біологічний (функціональний) вік є, як 
інтегральний показник функціонального стану людини. 
     Біологічний (функціональний) вік – основна характеристика темпів розвитку (старіння). 
У періоді розвитку він визначається досягнутим рівнем морфо-функціонального 
дозрівання. 
     У періоді зниження біологічний вік – це ступінь дійсного старіння, рівень 
життєздатності і спільного здоров’я організму. Він визначається, як сукупність показників 
достатку індивіда, в порівнянні з відповідними показниками здорових людей цього ж віку 
даної епохи, народності, географічних і економічних умов існування. 
     Біологічний вік визначається за інтегрованою методикою Решетнюк А.Л., Коробейнікова 
Г.В. (антропометричні дані, дані фізичної підготовки, фізичного стану). 
     Для аналізу отриманих даних використовувалась розроблена класифікація темпів 
розвитку і змін біологічного віку організму людини. 
     Темп змін в біологічному віці і календарний вік можуть також використовуватись, в 
якості показника типу розвитку організму людини. Відхилення біологічного віку, менш ніж 
на 5 років від календарного, відображають функціональну збереженість організму, більш 
ніж на 5 років – помірно підвищений темп змін. Більш ніж на 10 років – прискорені 
негативні зміни функціонального стану організму людини. 
164 
 
     Відповідність біологічного (функціонального) віку студентів КНЕУ календарному 
спостерігались майже 80% (другий рівень), решта обстежуваних була віднесена до 
прискореного або уповільненого темпу функціональних змін, що є загрозливим для 
здоров’я станом і складалась із студентів віднесених до першого і третього рівня 
функціональних змін – приблизно 20%. 
     Біологічний вік студентів, що визначався із урахуванням функціонального стану і 
календарного віку, в середньому склав у хлопців 23,01 + 0,1 років, а у дівчат 23,31 + 0,1 
років. Відповідний біологічний вік, що характеризує популяційний стандарт вікового 
заносу, для хлопців в середньому склав 20,81 + 0,1 років. Різниця між біологічним 
відповідним і календарним віком в середньому склала 5,45 + 0,1 років, що вказує на 
нормальний фізіологічний розвиток і незначне випередження темпу функціональних змін 
хлопців. 
     У дівчат різниця склала - 7,79 + 0,1, що в 1,2 рази більше ніж у хлопців. Індекс КВ – БВ 
(календарного віку – біологічного віку) знаходився в межах 6,62 + 0,1 років, що також 
більше ніж у хлопців і свідчить про випередження темпу функціональних змін у дівчат. 
Серед дівчат також зустрічаються випадки, як різкого уповільнення функціональних змін, 
так і з загрозливим станом функціональних змін в організмі для здоров’я та певною 
ретардацією розвитку. 
    Висновки і перспективи подальших розробок у даному напрямку. Тому, необхідна 
сувора індивідуалізація навантажень на заняттях фізичного виховання, яка забезпечується в 
тому випадку, якщо вони підбираються з урахуванням рівня фізичного стану. 
     Встановлено, що фактором який знижує рівень здоров’я і тривалість життя людини є 
недостатня рухова активність. Важливим чинником збільшення тривалості життя та 
зміцнення здоров’я є заняття фізичними вправами. 
     Обмежений обсяг рухової активності сприяє розвитку серцево-судинних захворювань; 
зниженню функціональної активності легень; зниженню енергетичного обміну і, як 
наслідок – виникненню надмірної ваги тіла, а також призводить до затримки фізичного 
розвитку, рівня функціональних можливостей та передчасного старіння організму. 
     Специфіка роботи кафедр фізичного виховання, утримання робочих програм з і вся 
сукупність фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів системи фізичного 
виховання в вузах повинні бути спрямовані на вирішення актуальної проблеми. 
Література: 
1. Білозьорова Л.М. Онтогенетический метод визначення біологічного віку людини. / / 
Російський біомедичний журнал Medline.ru. - Т. 4. - Березень, 2003. - С.108-112. 
2. Благій О.Л., Андрєєва О.В. Рухова активність, як фактор формування здорового 
способу життя учнівської молоді / О.Л. Благій, О.В. Андрєєва // Матеріали ІІІ-ї 
Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, 
спорту та туризму». – Запоріжжя: КПУ, 2011.-С.27-28 
3. Павловський О.М. Біологічний вік людини. - М: изд-во МГУ, 1987. - 454с. 
4. Программирование занятий оздоровительным фитнесом / Л. Я. Иващенко, А. Л. 
Благий, Ю. А. Усачев. – К. : Наук. світ, 2008. – 198с. 
 


http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/28488/2/162-164.pdf

Біологічний вік, як інтегральний показник функціонального стану людини

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Name not available

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University