Олійник, М.А.

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

М. А. Олійник (Трускавець)Сучасна польська історіографія військової історії  Стародавнього Римудослідження античності в польській науці сягає ще ХІХ ст., а перші наукові праці, присвячені історії Стародавнього Риму, були пов’яза-ні з іменами Йоахима Лєлєвеля, Юзефа Шуйського та Пйотра Б’єнь-ковського [1, s. 23; 2, s. 87]. Давньоримське військо в міжвоєнній Польщі стало об’єктом для вивчення тільки одного історика — професора Люблін-ського католицького університету Мєчислава Станіслава Поплавського [3]. Навіть в роки ПНР військова історія не була пріоритетним напрямом для досліджень польських вчених. Військові інститути Стародавнього Риму ви-кликали зацікавленість лише небагатьох дослідників античної історії. До них слід віднести спеціаліста з римського права Ґєрарда Кулєчку [4].Ситуація на краще змінилася у дев’яностих роках двадцятого століття. Це було викликано оновленням дослідницьких підходів і постановкою нових проблем у відповідності із загальним прогресом сучасного антикознавства, а також з появою тісної співпраці з європейськими вузами. Фундаментом для появи нових праць стала активна робота польських вчених в галузі вій-ськової археології та епіграфіки. Важливим осередком досліджень у сфері цих двох галузей став Центр з вивчення античності у Південно-Східній Єв-ропі Варшавського університету, заснований у 1990 р. Його працівники опублікували чимало праць, присвячених археологічному вивченню легіон-ного табору в Новах та різноманітним аспектам життя дислокованих у Ниж-ній Мезії військових [5; 6; 7]. Директором Центру є визначний польський археолог, дослідник І Італійського легіону Пйотр Дичек [8; 9].В Ягеллонському університеті проблематикою військової історії Старо-давнього Риму займається Едвард Даброва [10]. Крім монографій, під його керівництвом вийшли наукові збірники, в яких були розміщені статті не тільки польських, а й європейських та американських істориків [11–13].Познанський університет ім. А. Міцкевича є місцем праці знаного у Єв-ропі історика, професора Лєшека Мрозевіча. Крім наукової та викладацької роботи, він також займає посаду директора Інституту європейської культури в Ґнєзно [14]. В університеті Л. Мрозевіч пройшов усю свою наукову кар’єру — від асистента до професора, і є автором чисельних монографій і статей, присвячених військовій історії нижньодунайських провінцій [15, s. 286–289; 16]. В УАМ також працює й Кжиштоф Крульчик, який спеціалізується на 158 Laurea II. Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеевадослідженні суспільної і політичної ролі давньоримських ветеранів в період Ранньої Імперії [17–19]. Сферою зацікавлень Марека Жиромського, завіду-вача кафедри теорії політики УАМ, є вищий командний склад римських військ [20; 21]. Ще одна дослідниця з познанського університету, — Ката-жина Бальбуза, — займається такою складовою системи нематеріальних нагород римського війська як тріумф [22].Плідним є доробок молодого вченого Міхала Норберта Фашчі з Гумані-тарної академії ім. Олександра Гейштора в Пултуську [23]. Він вивчає різ-номанітні аспекти функціонування інститутів давньоримського війська, не обмежуючись лише одною тематикою [24; 25].Така складова давньоримської військової машини як преторіанська гвар-дія, також не залишилась без уваги у колах польського наукового середови-ща. Так, Себастіан Руціньский з Університету Казимира Великого в Бидґощі є автором фундаментальної праці з історії функціонування посади префекта преторія в Римі [26]. Іренеуш Луць, який викладає в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, досліджує модель організації преторіанського корпусу, а також витоки, структуру та завдання цієї військової одиниці [27; 28]. Крім преторіанців, цей історик вивчає й міжособистісні зв’язки між легіонерами періоду Ранньої Імперії [29].Процес дослідження озброєння легіонерів періоду Пізньої Республіки наштовхується на різноманітні труднощі через обмеженість письмових та іконографічних джерел. Проте цю лакуну спробував заповнити Броніслав Шубеляк з Академії Яна Длугоша в Ченстохові. Зі знанням предмету, кри-тичним підходом до існуючої історіографії з даної проблематики, він здійснив вагомий внесок у вивчення зброєзнавства періоду античності [30].Пізньоримська кавалерія є об’єктом дослідження істориків з університе-тів Лодзі та Ополє — Кжиштофа Нарльоха і Пйотра Лєткого [31; 32].Військова історія Стародавнього Риму викликає велику зацікавленість польських істориків. Це засвідчує значна кількість досліджень різних істо-ріографічних напрямків. Можна констатувати, що в останні десятиліття польська історіографія піднялася на якісно новий рівень завдяки тісним контактам польських науковців з їхніми європейськими колегами, співпра-ці з науковими центрами Західної Європи та США, появі нових електронних ресурсів, онлайн-бібліотек тощо. Вона збагатилася працями, відомими дале-ко за межами польського наукового світу. Звичайно, важко здійснити аналіз усіх робіт дослідників-поляків, присвячених римському війську, але це є й позитивним моментом, адже свідчить про постійну появу і наукову підготов-ку великої кількості нових фахівців з даної проблематики. Часті наукові конференції та семінари, присвячені військовій тематиці, зустрічі молодих вчених, докторантів та аспірантів, видання наукових збірок, і не тільки польськомовних — все це ілюструє високий рівень сучасного антикознавства 159в Польщі, зокрема у сфері вивчення військових інститутів та військової іс-торії Стародавнього Риму.Література 1. Królczyk K. Polscy badacze starożytności na Uniwersytecie Lwowskim (1873–1939) — szkic do portretu // Haec mihi in animis vestris templa. Studia Clas-sica in Memory of Professor Lesław Morawiecki. — P. Berdowski, B. Blahaczek (ed.). — Rzeszów, 2007. 2. Sprawski S.  Historia starożytna w Uniwersytecie Jagiellońskim // Historia starożytna na polskich uniwersytetach — wczoraj, dziś, jutro. — Red. R. Ku-lesza. — Warszawa, 2016. 3. Popławski M. S. Bellum Romanum: sakralność wojny i prawa rzymskiego. — Lublin, 2011. 4. Kuleczka G. Studia nad rzymskim wojskowym prawem karnym. — Poznań, 1974. 5. Jilek S. The Danube Limes. A Roman River Frontier. — Warsaw, 2009. 6. Ośrodek Badań nad Antykiem Europy Południowo-Wschodniej Uniwer-sytetu Warszawskiego. Historia — [Електронний ресурс]. Режим досту-пу: http://www.novae.uw.edu.pl/polskie/historia.htm 7. Novae: Legionary Fortress and Late Antique Town. Vol. I: A Companion on the Study of Novae. — Eds. T. Derda, P. Dyczek, J. Kolendo. — Warsaw, 2008. 8. Dyczek P., Kolendo J., Sarnowski T. Novae — 40 lat wykopalisk / Novae — 40 Years of Excavations. — Warszawa, 2001. 9. Dyczek P. Frontiers of the Roman Empire  — The Lower Danube Limes in Bulgaria. — Warszawa; Wiedeń, 2008.10. Dabrowa E. Legio X Fretensis. A Prosopographical Study of its Officers (I—III c. AD). — Stuttgart, 1993.11. Pod znakami Aresa i Marsa: materiały z konferencji naukowej „Wojna i woj-skowość w starożytności. — Red. E. Dąbrowa. — Kraków, 1993.12. Roman Military Studies. — Ed. by E. Dabrowa. — Cracow, 2001.13. The Roman and Byzantine Army in the East. Proceedings of a colloqium held at the Jagiellonian University. Ed. by E. Dabrowa. — Krakow, 1992.14. Prof. zw. dr hab. Leszek Mrozewicz, dyrektor Instytutu Kultury Europejskiej UAM — [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ike.amu.edu.pl/index.php/struk-tura/119-menu-modulu-dla-pracownika/lista-pracownikow/104-prof-zw-dr-hab-leszek-mrozewicz-dyrektor-naukowy-instytutu-kultury-europejskiej-uam.15. Historia starożytna w Polsce. Informator. — Red. R. Kulesza, M. Stępień. — Warszawa, 2009.16. Mrozewicz L. Legioniści mezyjscy w I wieku po Chrystusie. — Poznań, 1995.17. Królczyk K. Tituli veteranorum. Veteraneninschriften aus den Donauprovin-zen des Römischen Reiches (1.–3. Jh. n. Chr.). Inskrypcje weteranów М. А. Олійник. Сучасна польська історіографія військової історії…160 Laurea II. Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадееваz prowincji nadduna skich Cesarstwa Rzymskiego (I—III w. po Chr.). — Poznań, 2005.18. Królczyk K. Veteranen in den Donauprovinzen des Römischen Reiches (1.– 3. Jh. n. Chr.). — Poznań, 2009.19. Królczyk K. Weterani w prowincjach naddunajskich w okresie wczesnego Cesarstwa Rzymskiego (I—III w. n. e.). — Oświęcim, 2017.20. Żyromski P. Praefectus classis. The commanders of the Roman imperial navy during the Principate. — Poznań, 2001.21. Żyromski P. Dowódcy Legionu Siódmego Klaudyjskiego w okresie pryncypa-tu // Balcanica Posnaniensia: acta et studia. — 1995. — № 7.22. Balbuza K. Triumf i ideologia zwycięstwa w starożytnym Rzymie epoki cesar-stwa. — Poznań, 2005.23. Michał N. Faszcza. Pultusk Academy of Humanities. — Poland. — Faculty of History. — Adjunct — [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://wsh.academia.edu/MichalFaszcza24. Faszcza M. N. Bunty w późnorepublikańskiej armii rzymskiej (88–30 przed Chr.). Rozprawa doktorska napisana pod kierunkiem prof. zw. dr. hab. Ada-ma Ziółkowskiego. — Warszawa, 2014.25. Faszcza M. N. Wzrost dyscyplinarnych uprawnień centurionów w I w. p.n.e. // Armia i systemy obronne w Imperium Rzymskim. — Red. H. Kowalski, P. Madejski. — Lublin, 2015.26. Ruciński S.  Praefecti praetorio. Dowódcy gwardii pretoriańskiej od 2 roku przed Chr. do 282 roku po Chr. — Bydgoszcz, 2013.27. Łuć I. Excubiae principis. Geneza i zadania żołnierzy kohort pretoriańskich w starożytnym Rzymie. — Poznań, 2010.28. Łuć I. Oddziały pretorianów w starożytnym Rzymie. Rekrutacja, struktura, organizacja. — Lublin, 2004.29. Łuć I. Boni et Mali Milites Romani. Relacje między żołnierzami wojsk rzym-skich w okresie Wczesnego Cesarstwa. — Kraków, 2010.30. Szubelak B. Legionista Cezara, studium uzbrojenia. — Oświęcim, 2012.31. Narloch K. Jazda Rzymska od połowy III wieku po podział Cesarstwa.  — Oświęcim, 2014.32. Letki P. Kawaleria Dioklecjana. Organizacja. Uzbrojenie. Taktyka. — Oświęcim, 2012.ccc

Сучасна польська історіографія військової історії Стародавнього Риму

Central Scientific Library

http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/13154/2/33_oliynyk.pdf

Сучасна польська історіографія військової історії Стародавнього Риму

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

Central Scientific Library