Дисертаційна робота присвячена вибору режимів технологій зварювання,
термічної обробки, легування, мікролегування, плазмового зміцнення для
отримання виробів з підвищеною експлуатаційною надійністю керуванням
структурно-енергетичним станом поверхонь поділу структурних складових з
врахуванням експлуатаційних чинників.
На основі ієрархічного моделювання будови полікристалів запропоновані нові
підходи і створено алгоритми для визначення взаємозв’язків між структурою
поверхонь поділу конструкційних матеріалів і їх експлуатаційною надійністю.
З використанням розроблених моделей структури виявлені механізми впливу
домішок, легуючих і мікролегуючих елементів на параметри міцності поверхонь
поділу зерен.
Визначені технологічні режими управління структурно-енергетичним станом
поверхонь поділу, що забезпечують усунення інтеркристалітного руйнування
сплавів.
Реалізація запропонованих підходів використана для підвищення
експлуатаційної надійності нероз’ємних з’єднань рейок після термітного
зварювання, шару плазмового зміцнення гребенів залізничних коліс, порошкових
виробів шляхом оптимізації кількісних параметрів поверхонь поділу
