Красиков, Михаил Михайлович

Library of National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

ISSN 2222-2944. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров‘я. 2017. Ч. ІV. 
290 
 
ІНТЕРНЕТ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОЛЬКЛОРУ 
Красиков М.М. 
Національний технічний університет  
«Харківський політехнічний інститут», м. Харків 
 
Інтернет майже з самого початку його виникнення став сприйматися 
фольклористами і звичайними користувачами як безцінне (і бездонне) джерело 
фольклору. На численних міжнародних конференціях і конгресах 
фольклористів неодноразово йшлося про різні аспекти поширення фольклору в 
Інтернеті і створення власне Інтернет-фольклору. На пострадянському просторі 
одними з перших книг, які були присвячені цій проблематиці, стали збірники 
статей «Folk-art-net: новые горизонты творчества» (М.: ГРЦРФ, 2007) та 
«Интернет и фольклор» (М.: ГРЦРФ, 2009). В останньому була опублікована 
наша стаття «Интернет как парта (Студенческая эпиграфика в сети)». Однак 
таке багатошарове явище як фольклор в Інтернеті потребує ще не одного 
дослідження. Структурувати наявний фольклор в Інтернеті можна таким чином: 
1. Традиційний фольклор, що розміщується на спеціальних сайтах або 
поширюється окремими збирачами та науковими і просвітницькими 
інституціями (включаючи відскановані видання фольклорно-етнографічної 
класики). 
2. Фольклор субкультур, що виникли у доінтернетну добу і функціонують 
у «реалі» (армійська, тюремна, студентська, спортивна, рольовиків тощо). 
3. Фольклор субкультур, що існують виключно в Інтернеті. 
4. Фольклор, що поширюється внаслідок запитів (іноді – провокацій) 
фольклористів. 
5. Фольклор, що спонтанно народжується у процесі спілкування в 
Інтернеті. 
Ми хотіли б звернути увагу на останню позицію, оскільки у попередніх 
розвідках про це майже не йшлося. Наприклад, відомо, що народні назви 
пам’ятників завжди виникали лише з часом, коли люди вже до них трохи 
звикли і визначилися зі своїм сприйняттям даних об’єктів. Наприклад, назва 
«Пятеро вышли из ломбарда» или «Пятеро несут холодильник» («Пятеро тырят 
холодильник из ломбарда») виникла далеко не одразу після встановлення у 
Харкові у 1967 р. помпезного монумента на честь проголошення Радянської 
влади в Україні. Але коли на місці цього пам’ятника лише планували поставити 
новий (на честь незалежності України) і зображення його з’явилося в Інтернеті, 
одразу виникла назва, яку знає сьогодні майже кожен харків’янин — «Баба 
(дєвочка) на шару». Аналогічну ситуацію ми спостерігали восени 2016 р., коли 
з’явився проект колони на майдані Свободи, який жваво обговорювався саме в 
Інтернеті і був охрещений «Одороблом». Таке явище, коли об’єкта ще не існує 
у міському просторі, а назва вже є, ми називаємо віртуальним топонімом 
(найчастіше це урбаноніми). Отже, Інтернет сьогодні створює принципово нові 
можливості для виникнення і розповсюдження новітнього фольклору, оскільки 
комунікативні зв’язки сучасної людини мають переважно характер не 
безпосередніх контактів, а віртуальних. 


Інтернет як джерело фольклору

Красиков, Михайло Михайлович

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

ISSN 2222-2944. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров‘я. 2017. Ч. ІV. 290  ІНТЕРНЕТ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОЛЬКЛОРУ Красиков М.М. Національний технічний університет  «Харківський політехнічний інститут», м. Харків  Інтернет майже з самого початку його виникнення став сприйматися фольклористами і звичайними користувачами як безцінне (і бездонне) джерело фольклору. На численних міжнародних конференціях і конгресах фольклористів неодноразово йшлося про різні аспекти поширення фольклору в Інтернеті і створення власне Інтернет-фольклору. На пострадянському просторі одними з перших книг, які були присвячені цій проблематиці, стали збірники статей «Folk-art-net: новые горизонты творчества» (М.: ГРЦРФ, 2007) та «Интернет и фольклор» (М.: ГРЦРФ, 2009). В останньому була опублікована наша стаття «Интернет как парта (Студенческая эпиграфика в сети)». Однак таке багатошарове явище як фольклор в Інтернеті потребує ще не одного дослідження. Структурувати наявний фольклор в Інтернеті можна таким чином: 1. Традиційний фольклор, що розміщується на спеціальних сайтах або поширюється окремими збирачами та науковими і просвітницькими інституціями (включаючи відскановані видання фольклорно-етнографічної класики). 2. Фольклор субкультур, що виникли у доінтернетну добу і функціонують у «реалі» (армійська, тюремна, студентська, спортивна, рольовиків тощо). 3. Фольклор субкультур, що існують виключно в Інтернеті. 4. Фольклор, що поширюється внаслідок запитів (іноді – провокацій) фольклористів. 5. Фольклор, що спонтанно народжується у процесі спілкування в Інтернеті. Ми хотіли б звернути увагу на останню позицію, оскільки у попередніх розвідках про це майже не йшлося. Наприклад, відомо, що народні назви пам’ятників завжди виникали лише з часом, коли люди вже до них трохи звикли і визначилися зі своїм сприйняттям даних об’єктів. Наприклад, назва «Пятеро вышли из ломбарда» или «Пятеро несут холодильник» («Пятеро тырят холодильник из ломбарда») виникла далеко не одразу після встановлення у Харкові у 1967 р. помпезного монумента на честь проголошення Радянської влади в Україні. Але коли на місці цього пам’ятника лише планували поставити новий (на честь незалежності України) і зображення його з’явилося в Інтернеті, одразу виникла назва, яку знає сьогодні майже кожен харків’янин — «Баба (дєвочка) на шару». Аналогічну ситуацію ми спостерігали восени 2016 р., коли з’явився проект колони на майдані Свободи, який жваво обговорювався саме в Інтернеті і був охрещений «Одороблом». Таке явище, коли об’єкта ще не існує у міському просторі, а назва вже є, ми називаємо віртуальним топонімом (найчастіше це урбаноніми). Отже, Інтернет сьогодні створює принципово нові можливості для виникнення і розповсюдження новітнього фольклору, оскільки комунікативні зв’язки сучасної людини мають переважно характер не безпосередніх контактів, а віртуальних. 

http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/42557/1/MicroCAD_2017_Krasykov_Internet.pdf

Інтернет як джерело фольклору

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Library of National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository