Борисов Д. С. Проблеми конкурсного відбору до Державного бюро розслідувань / Д. С. Борисов, А. О. Коваленко // Державне бюро розслідувань: на шляху розбудови : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 16 червня 2018 р.) / редкол.: Г. О. Ульянова (голова ред.), В. М. Дрьомін, Є. Л. Стрельцов [та ін.] ; НУ "ОЮА". - Одеса : Юридична література, 2018. - С. 102-104

Borysov, D. S.

Kovalenko, A. O.

Борисов, Д. С.

Коваленко, А. О.

Undetermined

Electronic National University Odessa Law Academy Institutional Repository

102– забезпечення рівного доступу; – політичної неупередженості; – законності; – недопущення дискримінації; – прозорості; – доброчесності; – надійності та відповідності методів тестування; – узгодженості застосування методів тестування; – ефективного і справедливого процесу відбору (Порядок прове-дення конкурсу для призначення на посади у Державному бюро роз-слідувань // Наказ Державного бюро розслідувань № 4 від 30.01.2018 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://goo.gl/Pr2svB). Отже, досліджуючи проблематику принципів проведення конкур-су, можна відзначити їх наближення один до одного. У якості при-кладу такого наближення можна звернути увагу на принцип забез-печення рівного доступу та принцип недопущення дискримінації, які є взаємодоповнюючими. Та, загалом, на нашу думку, з всього пере-ліку не можна виокремити якісь першочергові або другорядні засади, лише у своїй сукупності та вони можуть забезпечити високий рівень якості конкурсної процедури. Додатковою гарантією реалізації ви-щенаведених засад є наявність декількох етапів конкурсу (наприклад, кваліфікаційний іспит, співбесіда та ін.), що в свою чергу гарантува-тиме, що лише кандидати з високими професійними та моральними якостями будуть обрані на посаду до ДБР. Науковий керівник: доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури національного університету «одеська юридична акаде-мія», кандидат юридичних наук, доцент Свида Олексій Георгійович. Борисов Д. С., Коваленко А. О. студенти 1-го курсу факультету адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія» проблеМи конкурсного віДбору  До Державного бюро розсліДувань Першим кроком у створенні Державного бюро розслідувань (на-далі — ДБР) стало прийняття у 2012 р. нового Кримінального про-цесуального кодексу України. Незважаючи на спив тривалого часу, цей орган досі не розпочав повноцінної роботи, проте, як відзначив 103Директор Роман Труба, ДБР нарешті розпочне роботу у вересні 2018 р., коли будуть відкриті перші кримінальні провадження. Відзначимо, що конкурсна процедура обрання на посаду до ДБР викликала значний інтерес в науковому суспільстві. Так, на думку М. Найєма, під час конкурсної процедури було порушено закон, а саме, Директор ДБР Р. Труба вирішив особисто затвердити кваліфі-каційні вимоги до співробітників (Директор ДБР не має повнова-жень визначати вимоги до голів територіальних органів, керівників управлінь центрального апарату та органів внутрішнього контролю) та розділив співробітників ДБР на тих, у кого будуть спецзвання, і тих, у кого їх не буде. Як відзначає М. Найєма, законодавство не пе-редбачає спецзвань для співробітників ДБР, адже вони є держслуж-бовцями, до того не передбачено, як будуть отримувати спецзвання співробітники інших органів, що переходять на роботу в ДБР (Най-єм: Штат ДБР формують із порушенням закону //Українська правда [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/23/7172563/). Додатком спірним питанням виступило те, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 р., яка присвячена порядок набору і призначення керівників підроз-ділів як центрального апарату ДБР, так і директорів його семи тери-торіальних управлінь, цих службових осіб буде підбирати зовнішня конкурсна (що і директора ДБР та його двох заступників) комісія із дев’яти осіб, яка була створена із представників, делегованих по три особи: Президентом України, Верховною Радою України і Кабіне-том Міністрів. Як відзначають в науковій спільності, останні таких повноважень не мають. Так, за попередніми підрахунками, саме на зовнішню комісію покладено повноваження відібрати до сотні необ-хідних кандидатів, що є суттєвим навантаженням та може потребу-вати значного часу. У зв’язку цим, пропонувалося внести зміни до ст. 13 вищенаведеного Закону, залишивши за зовнішньою комісією по-вноваження лише по відбору хоча б керівників управлінь централь-ного апарату ДБР і його територіальних управлінь, а призначення на всі інші посади в центральному апараті ДБР покласти на внутрішні комісії, які будуть створені Директором ДБР і зможуть це здійснити значно швидше і оперативніше, що забезпечить початок діяльнос-ті цього нового органу (Баганець О. Проблеми створення Держав-ного бюро розслідувань // Протокол. Юридичний інтернет-ресурс [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://protokol.com.ua/ua/problemi_stvorennya_dergavnogo_byuro _rozsliduvan/). Окрім цього, Р. Труба також акцентував увагу на деяких аспек-тах проблематики створення ДБР, а саме: проведення конкурсів на всі посади, формування штату, вирішення питання із приміщенням, 104матеріально-технічного забезпечення для центрального апарату, семи територіальних управлінь, налагодження співпраці з держав-ними органами, міжнародними партнерами, узгодженні законо-давства (ДБР — незалежне! Ми не розраховуємо на підтримку чи лояльність політичних інститутів // Юридична газета онлайн [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http://yur-gazeta.com/interview/dbr--nezalezhne-mi-ne-rozrahovuemo-na-pidtrimku-chi-loyalnist-politichnih-institutiv.html). У якості висновків зазначимо, що створення ДБР є дійсно склад-ним та тривалим завданням, досягнення якого є суттєвим кроком на шляху реформування правоохоронної системи, а в умовах політичної та економічної напруги, наявність певних недоліків у формуванні ор-гану є звичайним робочим процесом. Науковий керівник: асистент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури національного університету «одеська юридична акаде-мія» Деменчук Марина Олександрівна. Боровик Ю. О. студентка 1-го курсу факультету адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія» переДуМови створення  Державного бюро розсліДувань Керівництвом України було прийнято рішення щодо реформу-вання системи правоохоронних органів, одним з елементів якого ста-ло створення Державного бюро розслідування (надалі — ДБР). Від-повідно до закону, ДБР є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Варто відзначити, що історія його запроваджен-ня бере свій початок з указу Президента № 371 «Про Національне бюро розслідувань України» від 24 квітня 1997 року. Пізніше, окре-мі положення цього закону були визнані неконституційними (Гро-за власть имущих // Закон і Бізнес [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zib.com.ua/ru/print/121330-gosudarstvennoe _byuro_rassledovaniy_shag_vpered_ili_vozvrasc.html). Актуальність створення такого органу обумовлюється тим, що, нажаль, розслідуванню злочинів, вчинених представниками органів 

Проблеми конкурсного відбору до Державного бюро розслідувань

http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/11300/10183/1/BORYSOV%2c%20KOVALENKO%20102-104.pdf

Проблеми конкурсного відбору до Державного бюро розслідувань

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic National University Odessa Law Academy Institutional Repository