(uk) У статті розглянуто процеси становлення орфоепічної норми німецької мови та принципи її кодифікації. Нагальна потреба в уніфікації вимови у ХІХ ст. призвела до двох тенденцій її регулювання. Перша з тенденцій зверталася до "сценічної вимови" і розглядала норму як ідеал. Друга стосувалася узусу і допускала існування орфоепічних варіантів. Обидві тенденції відображені в словниках нашого часу. Питання про стандартну літературну німецьку вимову залишається відкритим.(en) The article runs about the processes of orthoepic norm development in the German language and its codification principles. Strong necessity in the unification of pronunciation in the XIX th century caused two regulation tendencies. The first tendency concerned the "stage pronunciation" and considered norm as an ideal. The second one focused on the usage and admitted the existence of orthoepic variants. The question about the standard German literary pronunciation stays open
