Проблематика. Накопичення токсичних компонентів стічних вод є суттєвою небезпекою для водного потенціалу держави. Це особливо стосується забруднювачів стічних вод, що належать до II–IV класів небезпеки, таких як барвники та розчинники. Мета дослідження. Вивчити основні закономірності вилучення з води бромфенолового синього технологією флотоекстракції та визначити оптимальні умови процесу. Методика реалізації. Бромфеноловий синій, аніонний барвник, видалявся з водних розчинів флотоекстракцією комплексу бромфеноловий синій–гексадецилпіридиній (сублат) в ізопентанол. рН розчинів визначався за допомогою потенціометричного методу. Концентрації барвника зразків розчинів вимірювались методом абсорбційної спектрофотометрії. Результати дослідження. Було експериментально досліджено характер впливу на флотоекстракцію таких параметрів: рН середовища, молярне співвідношення ПАР:барвник, тривалість процесу, природа органічного розчинника, розмір пухирців, згенерованих у розприскувачі, додавання електролітів (як KCl) та негідрофобних органічних сполук (як етанол). З допомогою MS Excel 2003 через побудову центрального композиційного ортогонального плану та виведення математичної моделі другого порядку було виявлено, що максимальна ефективність описаного процесу може бути досягнута за таких оптимальних умов: Т = 10 °С, мольне співвідношення ПАР:барвник = 1,95:1, тривалість процесу – 15,3 хв. Висновки. У ході дослідження було вивчено основні закономірності вилучення з води бромфенолового синього. Експериментально-статистична модель другого порядку була виведена з використанням центрального композиційного ортогонального плану. Максимальне відносне відхилення дорівнювало 4,7 %. Було визначено оптимальні умови. Відповідно до отриманих результатів, найвищий ступінь вилучення u1073 бромфенолового синього, досягнутий у ході експерименту, дорівнював 97,5 % і залишковий вміст барвника не перевищував гранично допустимої концентрації кислотних барвників 0,25 мг/дм³.Background. The accumulation of toxic effluent components is a considerable hazard to water resources potential of the country. It particularly relates to waste water pollutants belonging to II–IV hazard classes such as organic dyes and diluents. Objective. The goal of this research was to investigate the main principles of Bromphenol Blue remediation from water by solvent sublation technique and to determine optimum process conditions. Methods. Bromophenol blue (BB), an anionic dye, was removed from aqueous solution by solvent sublation of a BB – hexadecylpyridium complex (sublate) into isopentanol. The pH of the solution was determined by potentiometric method. Dye concentrations of the sample solutions were measured with the use of absorption spectroscopy. Results. The effects of the following parameters on the solvent sublation were experimentally studied: the molar ratio of hexadecylpyridium chloride (HPC) to BB, pH of the aqueous phase, the removal process duration, type of organic solvent, the size of bubbles generated in the sparger and the addition of electrolytes (like KCl) and nonhydrophobic organic compounds (like ethanol). By making central composite orthogonal design and deriving second order mathematical model with the aid of MS Excel 2003 it was found that the maximum efficiency of depicted process can be attained in a case of carrying it out under the following optimum conditions: temperature 10 °C, surfactant/dye molar ratio 1.94:1; process duration – 15.3 min. Conclusions. Within this research the main principles of Bromophenol Blue removal from water by solvent sublation were investigated. The second order experiment statistical model was derived with the use of central composite orthogonal design. The maximum relative standard deviation was equal to 4,7 %. Optimum conditions were determined: According to obtained results the highest level of BB elimination reached within the experiment was equal to 97.5 % and the residual dye content didn’t exceed the maximum allowable concentration (the M.A.C.) of acidic dyes 0.25 mg/dm³.Проблематика. Накопление токсичных компонентов сточных вод представляет существенную опасность для водного потенциала государства. Это особенно касается загрязнителей сточных вод, относящихся к II–IV классам опасности, таких как красители и растворители. Цель исследования. Изучить основные закономерности извлечения из воды бромфенолового синего технологией флотоэкстракции и определить оптимальные условия процесса. Методика реализации. Бромфеноловый синий, анионный краситель, удалялся из водных растворов флотоекстракцией комплекса бромфеноловый синий – гексадецилпиридиний (сублат) в изопентанол. рН растворов определялся с помощью потенциометрического метода. Концентрации красителя образцов растворов измерялись методом абсорбционной спектрофотометрии. Результаты исследования. Был экспериментально исследован характер воздействий на флотоэкстракцию следующих параметров: рН среды, молярное соотношение ПАВ:краситель, продолжительность процесса, природа органического растворителя, размер пузырьков, сгенерированных разбрызгивателем, добавки электролитов (как KCl) и негидрофобных органических соединений (как этанол). С помощью MS Excel 2003 путем построения центрального композиционного ортогонального плана и вывода математической модели второго порядка было установлено, что максимальная эффективность описанного процесса может быть достигнута при следующих оптимальных условиях: Т = 10 °С, мольное соотношение ПАВ:краситель = 1,95:1, продолжительность процесса – 15,3 мин. Выводы. В ходе исследования были изучены основные закономерности извлечения из воды бромфенолового синего. Экспериментально-статистическая модель второго порядка была выведена с использованием центрального композиционного ортогонального плана. Максимальное относительное отклонение равно 4,7 %. Были определены оптимальные условия. Согласно полученным результатам, высшая степень извлечения бромфенолового синего, достигнутая в ходе эксперимента, равна 97,5 % и остаточное содержание красителя не превышало предельно допустимой концентрации кислотных красителей 0,25 мг/дм³
