У дисертації представлено результати дослідження проповіді у релігійному православному дискурсі ХХ ст. у лінгвопрагматичному аспекті. У дослідженні розглянуто стратегічні параметри православної проповіді ХХ ст. на матеріалі близько- і далекоспоріднених мов – української, російської, англійської та новогрецької. Визначено типологію та специфіку релігійного православного дискурсу, охарактеризовано проповідь як жанр у церковно-релігійному дискурсі, визначено лексико-семантичні, синтаксичні та комунікативно-дискурсивні характеристики православної проповіді. У дисертації розглянуто основні підходи до визначення поняття дискурсивної стратегії і тактики та їх існуючі класифікації. Запропоновано нові принципи, методи, методику та інструментарій аналізу дискурсивних стратегій і тактик православної проповіді. Виявлено структурні, семантичні та прагматичні засоби реалізації глобальної фідеїстичної стратегії православної проповіді ХХ ст. Проаналізовано реалізацію загальних та спеціальних дискурсивних стратегій і тактик у православній проповіді ХХ ст. Окреслено етноспецифіку стратегічного потенціалу православної проповіді у досліджуваних лінгвокультурах.У дисертації представлено результати дослідження проповіді у релігійному православному дискурсі ХХ ст. у лінгвопрагматичному аспекті. У дослідженні розглянуто стратегічні параметри православної проповіді ХХ ст. на матеріалі близько- і далекоспоріднених мов – української, російської, англійської та новогрецької. Визначено типологію та специфіку релігійного православного дискурсу, охарактеризовано проповідь як жанр у церковно-релігійному дискурсі, визначено лексико-семантичні, синтаксичні та комунікативно-дискурсивні характеристики православної проповіді. У дисертації розглянуто основні підходи до визначення поняття дискурсивної стратегії і тактики та їх існуючі класифікації. Запропоновано нові принципи, методи, методику та інструментарій аналізу дискурсивних стратегій і тактик православної проповіді. Виявлено структурні, семантичні та прагматичні засоби реалізації глобальної фідеїстичної стратегії православної проповіді ХХ ст. Проаналізовано реалізацію загальних та спеціальних дискурсивних стратегій і тактик у православній проповіді ХХ ст. Окреслено етноспецифіку стратегічного потенціалу православної проповіді у досліджуваних лінгвокультурах.У дисертації представлено результати дослідження проповіді у релігійному православному дискурсі ХХ ст. у лінгвопрагматичному аспекті. У дослідженні розглянуто стратегічні параметри православної проповіді ХХ ст. на матеріалі близько- і далекоспоріднених мов – української, російської, англійської та новогрецької. Визначено типологію та специфіку релігійного православного дискурсу, охарактеризовано проповідь як жанр у церковно-релігійному дискурсі, визначено лексико-семантичні, синтаксичні та комунікативно-дискурсивні характеристики православної проповіді. У дисертації розглянуто основні підходи до визначення поняття дискурсивної стратегії і тактики та їх існуючі класифікації. Запропоновано нові принципи, методи, методику та інструментарій аналізу дискурсивних стратегій і тактик православної проповіді. Виявлено структурні, семантичні та прагматичні засоби реалізації глобальної фідеїстичної стратегії православної проповіді ХХ ст. Проаналізовано реалізацію загальних та спеціальних дискурсивних стратегій і тактик у православній проповіді ХХ ст. Окреслено етноспецифіку стратегічного потенціалу православної проповіді у досліджуваних лінгвокультурах
