Бойко, Н.

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University

 Всеукраїнська студентська науково - технічна конференція "ПРИРОДНИЧІ ТА ГУМАНІТАРНІ НАУКИ. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ"   58УДК 338.2 Бойко Н. – ст. гр. БМп-32 Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя  ПОМИЛКИ АУДИТОРА ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ  Науковий  керівник: к.е.н., доцент Королюк Т.М.  Основна мета проведення аудиту – це надання керівництву фірми (замовнику) об’єктивної  інформації про фактичний стан основних ресурсів, рівень адекватності процедур та засобів контролю за цілями, завданнями і вимогами основної діяльності організації. Для прийняття адекватних управлінських рішень вихідна інформація, крім об’єктивності, повинна відповідати вимогам достовірності та якості. Проведення незалежного аудиту – справа добровільна. Перевірка здійснюється переважно для перестрахування, або при невідкладній потребі. Враховуючи сучасні вимоги, виникають ситуації, коли звернення до аудитора, є обов’язковою процедурою - наприклад, для виходу на зарубіжні ринки, залучення інвесторів, взяття кредиту у зарубіжних фінансових установах. Але окрім таких позитивних результатів аудиторської діяльності, як зменшення ризику та махінацій, аудиторська перевірка може спричинити і ряд негативних наслідків, спричинених помилками  навмисного та ненавмисного характеру.   У час економічної непрозорості та корупції, аудитори здійснюючи свою роботу, часто співпрацюють із компаніями, що займаються сумнівною економічно-фінансовою діяльністю. Зважаючи на це, у таких підприємств  присутня зацікавленість у нерозголошенні реальних показників їхньої роботи, виникає бажання приховати деякі неточності, негативні тенденції, і навпаки, виділити позитиви. Усе це повинен вислухати аудитор перед початком проведення перевірки. Це суперечить професійній етиці? Авжеж. Тоді виникає питання, чому аудитор погоджується на ці умови? Відповідь проста: «Заради гонорару». У даному випадку мова йдеться про втрату клієнта. Якщо цей аудитор відмовиться, то підприємство знайде іншого, який прийме такі умови. Таким чином, основною навмисною помилкою є порушення професійної етики, тобто поява фінансового інтересу при співпраці із зацікавленою особою. У цю групу також відносять роботу аудитора в інтересах третьої сторони, при заниженні вартості бізнесу в інтересах майбутнього покупця, негативний аудиторський висновок для потенційних співпраць. У групу ненавмисних помилок відносять особисту помилку аудитора (непрофесіоналізм аудитора, помилка у розрахунках або при роботі із документацією), помилка при неправильній вибірці документів для аудиторського висновку (коли у вибірку не було включено документів, які вагомо змінюють результат), помилка через неправильно надану  інформацію компанією . У деяких ситуаціях клієнт може захистити себе від аудиторських помилок страхуванням із можливою виплатою компенсацій, які можна отримати при таких умовах: якщо аудитор сам визнав помилку; якщо можна довести факт умисної помилки; якщо помилка є виявом непрофесіоналізму аудитора. Враховуючи вище викладене, ми вважаємо, що для попередження будь-яких помилок аудитор повинен: підходити до справи із професійно етикою; бути впевненим у своїй кваліфікації; поновлювати знання; бути уважним при розрахунках; відмовлятися від завдань із неправильними  вхідними даними; правильно та розумно складати аудиторський висновок. 

Помилки аудитора та їх попередження

http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/14857/2/Conf_2008v2_Boiko_N-Pomylky_audytora_ta_yikh_poperedzhennia_58.pdf

Помилки аудитора та їх попередження

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University