Karpova, A.

Карпова, А.

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University

 VІІІ Всеукраїнська студентська науково - технічна конференція "ПРИРОДНИЧІ ТА ГУМАНІТАРНІ НАУКИ. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ" 144 УДК 81’373.611 Карпова А. ‒ст. гр. 312 Херсонський державний університет  СУФІКСАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ТВОРЕННЯ МІНЕРАЛОГІЧНИХ НОМЕНІВ  Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Карабута О. П.  Karpova A.  Kherson State University  SUFICE AS A WAY OF CREATING MINERALOGICAL NOUMENON  Supervisor: Karabuta O.P.  Ключові слова: мінералогічні номени, словотвірний тип, спосіб творення. Keywords: the mineralogical nomani, derivational type, method of creation. Мінералогічна номенклатура української мови характеризується як семантичною неоднорідністю, так і різноманітністю словотворчої структури.          Усі українські лексеми, що означають найменування мінералів, структурно поділяються на два типи: 1) мінералогічні номени; 2) терміни – словосполучення.  Перший тип об’єднує велику кількість лексем і їх похідні структури. Мінералогічні найменування представлені іменниками. Залежно від способів вираження у процесі словотворення слова утворюються морфологічним і неморфологічним способами.          Морфологічне словотворення представлене суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним і безафіксним різновидами. Найбільш продуктивним способом творення мінералогічних найменувань є суфіксальний спосіб.           Особливість цього способу творення термінів полягає у тому, що слово утворюється лише за допомогою словотворчих суфіксів.           Словотвірний тип із суфіксом -ит/-іт виявляє  найвищу  продуктивність  у  творенні  термінології мінералогічної справи. До нього належать терміни  зі  словотвірним  значенням «мінерал, мінеральна  група  речовини,  хімічних  речовин,  сполук, сплавів, сумішей»: брусит, гагариніт – від  Юрія Гагаріна, гейзерит, ільваїт – від Ilva (латинська назва острова Ельба, де вперше було знайдено мінерал) тощо.        Другий важливий суфікс – літ є похідним від грецького слова камінь: анкіліт (кривий камінь), бариліт (важкий камінь), галліт (камінь, що містить галій), кріоліт ( тобто морозний камінь) тощо.         У багатьох назвах мінералів знаходимо суфікс –ин (–ін): адамантин, егірин. Словотвірний тип із суфіксоїдом -оїд репрезентований термінами-іменниками: демантоїд (за його сильний блиск, який нагадує блиск діаманта), хлоритоїд («хлороподібний»), фельдшпатоїди («польовошпатоподібні»).    Аналіз суфіксального способу словотворення мінералогічних номенів дозволяє зробити висновки: найвищу продуктивність виявляє словотвірний тип із суфіксами ит/-іт, -ин/-ін.  

Sufice as a way of creating mineralogical noumenon

http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/12547/2/Conf_2015v2_Karpova_A-Sufice_as_a_way_of_creating_144.pdf

Sufice as a way of creating mineralogical noumenon

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University