Baran, I. O.

Boilo, Y. T.

Баран, Ігор Олегович

Боїло, Є. Т.

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University

Матеріали IV Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів.  Актуальні задачі сучасних технологій – Тернопіль 25-26 листопада 2015.  7 УДК 004.72 Є.Т. Боїло, І.О. Баран канд. техн. наук, доц. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна  ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ДОСТУПУ ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В МІЖМІСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ  Y.T. Boilo, I.O. Baran PhD, As.Prof. RESEARCH OF THE METHODS AND MEANS OF ACCESS TO THE INTERNET IN INTERCITY TRANSPORT  З розвитком мобільних мереж і появою технологій передачі, здатних передавати дані зі швидкістю в кілька сотень кілобіт за секунду, стало можливим створювати точки доступу не тільки на основі фіксованих ліній, але і в місцях, де дротовий інтернет не доступний. Використовуючи підключення через мобільну мережу і відповідне обладнання, стало можливим надавати послугу на вулиці і в транспортних засобах.  Це призвело до того, що з часом точки доступу стали з'являтися не тільки в приміщеннях, а й в інших публічних місцях, де їх використання було б виправдано - на вулиці, в поїздах, поромах і автобусах. Мета транспортних компаній абсолютно така ж, як і у готелів або кафе - надати додаткову послугу, тим самим вигравши конкуренцію, але вони враховують ще один момент - пасажир під час подорожі нічим не зайнятий, а тому користь від надання йому доступу Wi-Fi буде більш відчутна. Перші покоління технологій мобільного зв'язку, такі як NMT (Nordic Mobile Telephone) або AMPS (Advanced Mobile Phone Service - удосконалена рухлива телефонна служба), були аналоговими, і ставили на меті виключно передачу голосу. Проте вже в стандарті GSM (Global System for Mobile Communications) були передбачені і послуги передачі даних зі швидкістю до 9.6 кбіт/с, що було достатньо для того, щоб передати невелику кількість даних, але не придатне для більш вимогливого використання. Крім того, тарифікація за передачу даних при використанні стандарту GSM йде по часу з'єднання, а не за кількістю переданих даних, що також незручно для кінцевого користувача. Перегляд HTML сторінок на самому мобільному пристрої так само був неможливий, замість цього використовувалася технологія WAP (Wireless Application Protocol). Стандарт GSM - глобальний цифровий стандарт для мобільного стільникового зв'язку. Стандарт використовує поділ частотного каналу за принципом TDMA. Розвиток стандарту GSM Було скоординовано з допомогою GSM Memorandum of Understanding, який описав всі нові функції, які повинні бути розроблені, розділивши їх по тимчасовим класам: GSM Phase 1, GSM Phase 2 і GSM Phase 2+. Документ GSM Phase 1 описує такі додаткові послуги, як переадресація виклику, очікування виклику, утримання виклику, перевід вхідніх дзвінків на інший номер и роумінг. У класі GSM Phase 2, який визначав розвиток технології з 1993 по 1997 роки, описується: Short Message Service (SMS), груповий виклик, анти-визначник номера, система голосових повідомлень, інформація про вартість розмов та Інші. Третій документ GSM Phase 2+ вже не уточнює часові рамки, а описує всі нові послуги, які були необхідні для розвитку GSM. Серед них: повношвидкісне кодування мови EFR (Enhanced Full Rate), взаємодія між системами GSM и DECT і підвищення швидкості передачі даних завдяки пакетній передачі даних GPRS (General Packet Radio Service) або за рахунок системи передачі даних по комутованих каналах HSCSD (High Speed Circuit Switched Data). Передача даних в мобільних мережах зі швидкістю порівняною з кабельними операторами зв'язку стала можлива з появою технології UMTS (Universal Mobile Матеріали IV Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів.  Актуальні задачі сучасних технологій – Тернопіль 25-26 листопада 2015.  8 Telecommunications System - Універсальна Мобільна Телекомунікаційна Система).    Мобільними мережами третього покоління (3G) визнані технології, які виконали вимоги IMT-2000 міжнародного союзу електрозв'язку ITU, в числі яких була вимога забезпечити швидкість передачі даних до 200 кбіт / сек в пікові моменти. Мережами 3G зазвичай називають мережі UMTS і CDMA2000. Система UMTS була розроблена Європейським Інститутом Стандартів Телекомунікацій (ETSI) для впровадження мереж третього покоління. Для передачі даних використовується технологія WCDMA (Wideband Code Division Multiple Access - широкосмуговий множинний доступ з кодовим поділом), яка замінила методи TDMA і FDMA, що використовувалися в мережах другого покоління. Технологія оптимізована для надання високошвидкісних мультимедійних послуг (перегляд потокового відео, доступ в Інтернет і відеоконференції). Використання WCDMA забезпечує швидкості доступу аж до 2 Мбіт / с на коротких відстанях і 384 Кбіт / с на великих. Для підтримки такої швидкості передачі даних потрібно широка смуга частот, тому ширина смуги WCDMA складає 5 МГц. Топологія мережі UMTS не відрізняється від топології мережі мереж другого покоління, але замінюються всі елементи. Для поліпшення і розширення технології WCDMA були розроблені два протоколи: HSDPA (High Speed Downlink Packet Access) і High Speed Uplink Packet Access (HSUPA), які були об'єднані в технологію HSPA (High Speed Packet Access - високошвидкісна пакетна передача даних).  Збільшення швидкості досягається за рахунок використання адаптивних схем модуляції і кодування QPSK і 16 QAM, протоколу ретрансляції Hybrid Automatic Repeat Request; та оперативного визначення черговості передачі пакетів на базової станції протоколом MAC-high speed. HSPA базується на високошвидкісному загальному низхідному каналі (High-Speed Downlink Shared Channel - HS-DSCH), здатному підтримувати високі швидкості передачі даних. Таким чином, технологія дозволяє обслуговувати різних абонентів, здійснюючи мультиплексування з тимчасовим і кодовим поділом, тобто ідеально підходить для обробки переривчастого пакетного трафіку від декількох користувачів.  У порівнянні з UMTS, HSPA можна передавати в три рази більше даних і підтримувати удвічі більше мобільних користувачів на одну клітинку мережі.  Технології набору стандартів CDMA2000 використовують множинний доступ з кодовим поділом для передачі голосу і даних між пристроєм та базовими станціями. Технологія має зворотну сумісність з мережами другого покоління Interim Standard 95. Швидкість передачі в мережах CDMA2000 1X становить до 153 кбіт / сек. У мережах EV-DO (Evolution-Data Optimized), які використовують, як множинний доступ з кодовим поділом, так і поділом за часом, максимальна теоретична швидкість передачі даних складає від 2.4 Мбіт / сек в першій версії Rel.0 до 14.7 Мбіт / сек у версії EV-DO Revision B. Серед сімейства технологій CDMA2000 виділяється CDMA450, яка працює в частотному діапазоні 410-470 МГц. Це єдине рішення, яке задовольняє вимогам 3G (IMT-2000), яке є комерційно доступним для розгортання в цій смузі частот. 

Research of the methods and means of access to the internet in intercity transport

http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/11029/2/ConfATMT_2015v2_Boilo_Y_T-Research_of_the_methods_and_7-8.pdf

Research of the methods and means of access to the internet in intercity transport

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University