За даними ВООЗ, у світі близько 800 млн. людей потерпають від хронічного вірусного гепатиту С (ХГС). Актуальність HCV-інфекції зумовлена не лише високим відсотком хронізації з подальшим розвитком цирозу та гепатоцелюлярної карциноми печінки, але й появою позапечінкових проявів із залученням у патологічний процес багатьох органів і систем. Практично з моменту відкриття HCV у науковій літературі почали з’являтися повідомлення про значну частоту виявлення патології щитоподібної залози у хворих на ХГС
