Abstract

Акушерські кровотечі залишаються однією з головних причин материнської захворюваності та смертності в усьому світі. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в рамках завдання знизити материнську смертність на три чверті до 2015 року вважає профілактику акушерських кровотеч та боротьбу з ними пріоритетним напрямком діяльності. В Україні за останні 20 років частота масивних акушерських кровотеч (МАК) залишається високою. Впродовж останніх 5 років вони стійко займають друге місце в структурі причин материнської смертності. Причиною смерті вагітних, роділь та породіль є не будь-яка кровотеча, а масивна крововтрата, що супроводжується тяжким геморагічним шоком. Разом із тим смерть від масивної акушерської кровотечі є результатом несвоєчасної та неадекватної медичної допомоги або взагалі її відсутності. Якісна організація медичної допомоги, підготовка медичних працівників, впровадження новітніх технологій, прогнозування, профілактика та лікування акушерських кровотеч, що ґрунтуються на даних доказової медицини, та відмова від застарілих та неефективних практик дають можливість попередити масивну крововтрату і зберегти життя та репродуктивне здоров'я жінки. У світовій клінічній практиці є тенденції до зниження частоти гістеректомії з приводу атонічної кровотечі за рахунок застосування системного підходу до надання допомоги, кваліфікованого анестезіологічного забезпечення, покрокового призначення утеротоніків, балонної тампонади матки, часткової деваскуляризації матки, різноманітних компресійних швів на матку, використання перев’язування внутрішніх клубових артерій, емболізації маткових судин

    Similar works