Важливим завданням для підвищення надійності деталей машин і
механізмів є вибір і створення конструкційних матеріалів, що мають
стабільно високі фізико-механічними властивості. Інтенсивне зношування
деталей машин і механізмів, які традиційно виготовляються зі зносостійких
сталей і чавунів, призводить до значних втрат матеріалів та енергетичних і
економічних ресурсів. Тому проблема зміцнення таких деталей або
розроблення більш зносостійких матеріалів для їх виготовлення є досить
актуальною. Особливо актуальним це питання є для зносостійких
композиційних матеріалів, оскільки в процесі тертя на робочих поверхнях
виникають проміжні структури, що здійснюють суттєвий вплив на механізми
зношування, а отже, і на експлуатаційну придатність матеріалів
