Markevych, Vitalii Eduardovych

Маркевич, Виталий Эдуардович

Маркевич, Віталій Едуардович

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

МАЙБУТНІЙ АКУШЕР-ГІНЕКОЛОГ ПОВИНЕН ЗАЦІКАВИТИСЬ 
НЕОНАТОЛОГІЄЮ 
 
Маркевич В.Є., Редько О.К., Загородній М.П. 
Медичний інститут Сум ДУ 
Кафедра педіатрії з курсом медичної генетики  
    
Законом України «Про освіту» визначено головну мету післядипломної освіти – 
поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, раніше здобутих у вищому 
навчальному закладі, збагачення досвіду практичної роботи за фахом тощо. Основною 
проблемою, яка має місце за умови проведення післядипломного навчання, є можливість 
одержання певного клінічного досвіду, розгляду складних ситуацій лікарями-інтернами.  
Цикл «Неонатологія» з інтернами акушер-гінекологами  проводиться з метою 
визначення рівня та вдосконалення теоретичної і практичної підготовки, набутої лікарями 
протягом навчання у медичних закладах вищої освіти, відповідно до вимог, що стосуються 
лікарів-інтернів. Підготовка акушер-гінекологів в інтернатурі з неонатології має за мету 
теоретичну та практичну підготовку  з питань фізіології та патології новонароджених, 
надання невідкладної допомоги, проведення інтенсивної терапії, виходжування недоношених 
дітей з відповідною клінічною практикою на базі відділень неонатологічного профілю 
обласної дитячої клінічної лікарні.  
На цикл зараховуються інтерни, що мають диплом про закінчення вищого медичного 
учбового закладу та направлення з факультету післядипломної медичної освіти.  
Інтернатура проводиться у формі очного навчання на кафедрі педіатрії з курсом 
медичної генетики.  
Програма навчання охоплює весь обсяг теоретичних знань і практичних навиків з 
неонатології, необхідних лікарю акушеру-гінекологу для проведення самостійної лікувальної 
роботи.  
Лікарі-інтерни спеціальності «Акушерство та гінекологія» навчаються на циклі 
«Неонатологія», згідно календарно-тематичному плану, протягом 3 днів ( 21 година).  За цей 
обмежений час майбутні акушер-гінекологи повинні оволодіти великим обсягом теорії та 
практичних навичок відносно захворювань та станів новонароджених. Досвід первинного 
тестування з неонатології  інтернів акушер-гінекологів свідчить про недостатню «живучість» 
знань з предмету (адже на V курсі цикл «Неонатологія» вивчався протягом цілого семестру). 
Можливо, цей факт зумовлено звичайним студентським «це мені не згодиться, я ніколи не 
буду неонатологом»…  
     На циклі «Неонатологія»  інтерни акушер-гінекологи вивчають наступні теми: 
особливості організації медичної допомоги новонародженим; первинна та реанімаційна 
допомога новонародженим в пологовому залі; асфіксія та гіпоксія новонародженого; 
пологова травма; синдром дихальних розладів; внутрішньоутробна пневмонія; гемолітична 
хвороба новонароджених; недоношені діти.           
Первинна реанімація новонародженого відповідно до вимог наказу МОЗ України від 
06.05.2003 р. № 194  здійснюється лікарем-неонатологом, у разі його відсутності - лікарем-
акушером-гінекологом. Консиліум,  при необхідності, проводиться з участю акушера-
гінеколога, який приймав пологи. 
За відсутності неонатолога первинний огляд новонародженого здійснює лікар акушер-
гінеколог. При будь-яких проявах порушення ранньої постнатальної адаптації лікар акушер-
гінеколог терміново викликає лікаря-неонатолога, забезпечивши до його появи надання 
необхідної медичної допомоги новонародженому. 
Новонароджений, переведений до післяпологового відділення спільного перебування 
з матір'ю, в палаті протягом 2-х годин після переведення при  відсутності неонатолога 
оглядається та спостерігається лікарем акушером-гінекологом. 
Отже, ефективність медичної допомоги матерям та новонародженим визначається в 
тому числі і  кадровим забезпеченням та кваліфікацією медичного персоналу. 
Найбільша увага на циклі, цілком зрозуміло, надається первинній допомозі та 
реанімаційним заходам новонародженого. На циклі читається лекція « Сучасні уявлення про 
первинну допомогу і первинну реанімацію новонародженим дітям». Але, згідно тематичного 
плану, всього 2 години відведено для практичного заняття з реанімації новонароджених, що 
народилися в асфіксії. Реанімаційні заходи відпрацьовуються на фантомі;  відведеного  часу 
не достатньо. Тому доводиться використовувати час, відведений на семінари з інших питань, 
а «нерозглянуті» теми залишати для самостійного вивчення.    
З метою ефективного використовування навчального часу, ми розділяємо інтернів на 
підгрупи (наприклад, 2 особи відпрацьовують техніку реанімації, 2-3 – самостійно працюють 
в неонатальному відділенні під наглядом лікарів).   
Базовим принципом забезпечення якості післядипломної освіти є самостійна робота того, хто 
навчається, і творча активність тих, хто навчає. Тому, основним завданням післядипломної 
освіти є підвищення рівня професійної готовності до самостійної роботи. Такий підхід 
відкриває простір для визначення теоретичних і практичних можливостей кожного лікаря-
інтерна, формує аналітичне мислення, примушує проводити самостійний пошук та аналіз 
інформації. На нашу думку, певні види самостійної роботи в інтернатурі сприяють мотивації 
до навчання та знань.  
Головним методологічним прийомом самостійної роботи залишається індивідуальна 
курація лікарями-інтернами новонароджених з клінічною патологією. Головна мотивація 
ефективної самостійної роботи – необхідність прийняття рішення при встановленні діагнозу, 
визначенні об’єму діагностичних процедур, призначенні терапії. Але в цьому разі ми 
обов’язково враховуємо «специфічність» хворих новонароджених («охоронний режим», 
тощо).  Тому цікавою є робота з «банком» історій хвороб, особливо у разі нешироко 
розповсюдженої патології (пологові травми, діти з дуже малою вагою при народженні, 
спадкові захворювання і т.п.).  
Удосконаленню або оволодінню практичними навичками, алгоритмом дій в окремих 
ситуаціях допомагає перегляд тематичних навчальних фільмів (наприклад, «Первинний 
огляд новонародженого»).  
Розвиток здібностей до самостійного аналітичного мислення – важливий пізнавальний 
процес, яким повинен оволодіти кожний молодий спеціаліст в процесі навчання в 
інтернатурі. Стимуляція та ініціювання самостійної роботи у вигляді самостійного 
інформаційного пошуку та самостійного прийняття рішення значно підвищує ефективність 
та якість пізнавального процесу майбутнього лікаря, забезпечує ефективне безперервне 
навчання протягом всієї практичної діяльності спеціаліста. 
Опанувати новими знаннями й навичками інтернам допомагають й ситуаційні 
семінари (метод кейсів, англ. «case» — ситуація, випадок), широко розповсюджений в 
процесі навчання на Заході. Враховуючи обмеженість часу і знову ж таки «специфічність» 
новонароджених немовлят, ми застосовуємо метод і в роботі з інтернами акушерами-
гінекологами. Ситуаційне завдання звичайно не йде далі того, що було в дійсності в 
конкретному випадку. Основні питання: «Чому?» і «Як?», а не «Що?». Дискусія також не 
означає обов'язковість відповіді на питання: «Гарне або погане було ухвалене рішення?». 
Оцінку такого роду повинен зробити самостійно кожний учасник дискусії. 
Ситуаційні завдання часто містять матеріали й факти, які хтось із інтернів може 
порахувати не стосовними до справи. Але треба завжди пам'ятати, що прийняття рішень у 
реальному житті залежить від здатності відокремлювати істотне від несуттєвого. Не можна 
також забувати, що інші учасники семінару можуть не погодитися з таким розумінням «не 
стосовних до справи» фактів. Але саме в цих розходженнях, що виявляються в ході дискусії, 
в оцінках і підходах  укладається цінність методу кейсів. 
При підведенні підсумків ситуаційного семінару не даються оцінки правильності 
запропонованих рішень, а може приводитися приклад того, як розглянута проблема була 
вирішена на практиці. 
При проведенні підсумкового заняття використовуємо комп’ютерне тестування (тести 
із «Крок-3»). 
Таким чином, цикл  «Неонатологія» для інтернів акушер-гінекологів є важливим 
етапом навчання в підготовці до самостійної роботи. На нашу думку, було б доцільним 
подовжити термін цього навчання.   
 


Ukrainian

Майбутній акушер-гінеколог повинен зацікавитись неонатологією

Electronic Sumy State University Institutional Repository

МАЙБУТНІЙ АКУШЕР-ГІНЕКОЛОГ ПОВИНЕН ЗАЦІКАВИТИСЬ НЕОНАТОЛОГІЄЮ  Маркевич В.Є., Редько О.К., Загородній М.П. Медичний інститут Сум ДУ Кафедра педіатрії з курсом медичної генетики      Законом України «Про освіту» визначено головну мету післядипломної освіти – поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, раніше здобутих у вищому навчальному закладі, збагачення досвіду практичної роботи за фахом тощо. Основною проблемою, яка має місце за умови проведення післядипломного навчання, є можливість одержання певного клінічного досвіду, розгляду складних ситуацій лікарями-інтернами.  Цикл «Неонатологія» з інтернами акушер-гінекологами  проводиться з метою визначення рівня та вдосконалення теоретичної і практичної підготовки, набутої лікарями протягом навчання у медичних закладах вищої освіти, відповідно до вимог, що стосуються лікарів-інтернів. Підготовка акушер-гінекологів в інтернатурі з неонатології має за мету теоретичну та практичну підготовку  з питань фізіології та патології новонароджених, надання невідкладної допомоги, проведення інтенсивної терапії, виходжування недоношених дітей з відповідною клінічною практикою на базі відділень неонатологічного профілю обласної дитячої клінічної лікарні.  На цикл зараховуються інтерни, що мають диплом про закінчення вищого медичного учбового закладу та направлення з факультету післядипломної медичної освіти.  Інтернатура проводиться у формі очного навчання на кафедрі педіатрії з курсом медичної генетики.  Програма навчання охоплює весь обсяг теоретичних знань і практичних навиків з неонатології, необхідних лікарю акушеру-гінекологу для проведення самостійної лікувальної роботи.  Лікарі-інтерни спеціальності «Акушерство та гінекологія» навчаються на циклі «Неонатологія», згідно календарно-тематичному плану, протягом 3 днів ( 21 година).  За цей обмежений час майбутні акушер-гінекологи повинні оволодіти великим обсягом теорії та практичних навичок відносно захворювань та станів новонароджених. Досвід первинного тестування з неонатології  інтернів акушер-гінекологів свідчить про недостатню «живучість» знань з предмету (адже на V курсі цикл «Неонатологія» вивчався протягом цілого семестру). Можливо, цей факт зумовлено звичайним студентським «це мені не згодиться, я ніколи не буду неонатологом»…       На циклі «Неонатологія»  інтерни акушер-гінекологи вивчають наступні теми: особливості організації медичної допомоги новонародженим; первинна та реанімаційна допомога новонародженим в пологовому залі; асфіксія та гіпоксія новонародженого; пологова травма; синдром дихальних розладів; внутрішньоутробна пневмонія; гемолітична хвороба новонароджених; недоношені діти.           Первинна реанімація новонародженого відповідно до вимог наказу МОЗ України від 06.05.2003 р. № 194  здійснюється лікарем-неонатологом, у разі його відсутності - лікарем-акушером-гінекологом. Консиліум,  при необхідності, проводиться з участю акушера-гінеколога, який приймав пологи. За відсутності неонатолога первинний огляд новонародженого здійснює лікар акушер-гінеколог. При будь-яких проявах порушення ранньої постнатальної адаптації лікар акушер-гінеколог терміново викликає лікаря-неонатолога, забезпечивши до його появи надання необхідної медичної допомоги новонародженому. Новонароджений, переведений до післяпологового відділення спільного перебування з матір'ю, в палаті протягом 2-х годин після переведення при  відсутності неонатолога оглядається та спостерігається лікарем акушером-гінекологом. Отже, ефективність медичної допомоги матерям та новонародженим визначається в тому числі і  кадровим забезпеченням та кваліфікацією медичного персоналу. Найбільша увага на циклі, цілком зрозуміло, надається первинній допомозі та реанімаційним заходам новонародженого. На циклі читається лекція « Сучасні уявлення про первинну допомогу і первинну реанімацію новонародженим дітям». Але, згідно тематичного плану, всього 2 години відведено для практичного заняття з реанімації новонароджених, що народилися в асфіксії. Реанімаційні заходи відпрацьовуються на фантомі;  відведеного  часу не достатньо. Тому доводиться використовувати час, відведений на семінари з інших питань, а «нерозглянуті» теми залишати для самостійного вивчення.    З метою ефективного використовування навчального часу, ми розділяємо інтернів на підгрупи (наприклад, 2 особи відпрацьовують техніку реанімації, 2-3 – самостійно працюють в неонатальному відділенні під наглядом лікарів).   Базовим принципом забезпечення якості післядипломної освіти є самостійна робота того, хто навчається, і творча активність тих, хто навчає. Тому, основним завданням післядипломної освіти є підвищення рівня професійної готовності до самостійної роботи. Такий підхід відкриває простір для визначення теоретичних і практичних можливостей кожного лікаря-інтерна, формує аналітичне мислення, примушує проводити самостійний пошук та аналіз інформації. На нашу думку, певні види самостійної роботи в інтернатурі сприяють мотивації до навчання та знань.  Головним методологічним прийомом самостійної роботи залишається індивідуальна курація лікарями-інтернами новонароджених з клінічною патологією. Головна мотивація ефективної самостійної роботи – необхідність прийняття рішення при встановленні діагнозу, визначенні об’єму діагностичних процедур, призначенні терапії. Але в цьому разі ми обов’язково враховуємо «специфічність» хворих новонароджених («охоронний режим», тощо).  Тому цікавою є робота з «банком» історій хвороб, особливо у разі нешироко розповсюдженої патології (пологові травми, діти з дуже малою вагою при народженні, спадкові захворювання і т.п.).  Удосконаленню або оволодінню практичними навичками, алгоритмом дій в окремих ситуаціях допомагає перегляд тематичних навчальних фільмів (наприклад, «Первинний огляд новонародженого»).  Розвиток здібностей до самостійного аналітичного мислення – важливий пізнавальний процес, яким повинен оволодіти кожний молодий спеціаліст в процесі навчання в інтернатурі. Стимуляція та ініціювання самостійної роботи у вигляді самостійного інформаційного пошуку та самостійного прийняття рішення значно підвищує ефективність та якість пізнавального процесу майбутнього лікаря, забезпечує ефективне безперервне навчання протягом всієї практичної діяльності спеціаліста. Опанувати новими знаннями й навичками інтернам допомагають й ситуаційні семінари (метод кейсів, англ. «case» — ситуація, випадок), широко розповсюджений в процесі навчання на Заході. Враховуючи обмеженість часу і знову ж таки «специфічність» новонароджених немовлят, ми застосовуємо метод і в роботі з інтернами акушерами-гінекологами. Ситуаційне завдання звичайно не йде далі того, що було в дійсності в конкретному випадку. Основні питання: «Чому?» і «Як?», а не «Що?». Дискусія також не означає обов'язковість відповіді на питання: «Гарне або погане було ухвалене рішення?». Оцінку такого роду повинен зробити самостійно кожний учасник дискусії. Ситуаційні завдання часто містять матеріали й факти, які хтось із інтернів може порахувати не стосовними до справи. Але треба завжди пам'ятати, що прийняття рішень у реальному житті залежить від здатності відокремлювати істотне від несуттєвого. Не можна також забувати, що інші учасники семінару можуть не погодитися з таким розумінням «не стосовних до справи» фактів. Але саме в цих розходженнях, що виявляються в ході дискусії, в оцінках і підходах  укладається цінність методу кейсів. При підведенні підсумків ситуаційного семінару не даються оцінки правильності запропонованих рішень, а може приводитися приклад того, як розглянута проблема була вирішена на практиці. При проведенні підсумкового заняття використовуємо комп’ютерне тестування (тести із «Крок-3»). Таким чином, цикл  «Неонатологія» для інтернів акушер-гінекологів є важливим етапом навчання в підготовці до самостійної роботи. На нашу думку, було б доцільним подовжити термін цього навчання.    

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/27751/1/Akucher-ginecolog%20neonatolog_Markevich.pdf

Майбутній акушер-гінеколог повинен зацікавитись неонатологією

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository