Актуальність: Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) - хронічне, дифузне ураження мейбомієвих залоз, що характеризується порушенням їх секреторної функції та обструкцією протоків, розвитком нестабільності слізної плівки, симптомами іритації та запалення. Цукровий діабет (ЦД) 2 типу часто супроводжується ДМЗ

Казмірчук, О.М.

Сучок, С.О.

Хлипняч, Т.М.

Electronic Sumy State University Institutional Repository

 3  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ     АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ Topical Issues of Theoretical and Clinical Medicine      ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (м. Суми, 20-21 квітня 2017 року)    Суми Сумський державний університет 2017   234 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ 2.За допомогою біохімічного дослідження і розрахунку ШКФ, з’ясувати наявність порушень функції нирок у пацієнтів із ГХ без аритмій та з різними формами екстрасистолії. Методи та їх застосування: Обстежено 90 хворих на ГХ II стадії без наявності аритмій та з частою екстрасистолією, виділено 3 клінічні групи (1-а - хворі без аритмії; 2-а - хворі з частою СЕ і 3-я - хворі з частою ШЕ). Усім хворим проведено добове моніторування ЕКГ та оцінка функції нирок, обчислення ШКФ за формулою CKD-EPI. Результати оброблені з допомогою статистичних методів прикладних програм Microsoft Exel, Statistica. Результати: Аналіз показників функціонального стану нирок виявив вищі значення креатиніну у сироватці крові пацієнтів із частою ШЕ в порівнянні з групами без аритмій та частою СЕ (112 проти 95 і 94 мкмоль/л , р=0,001). Розрахунок ШКФ показав різницю між вказаними групами (59 проти 66 і 66 мл/хв, р ˂0,03).  Серед пацієнтів із частою СЕ реєстрували переважання частоти випадків ШКФ ˃ 60 мл/хв в порівнянні з епізодами ШКФ ≤ 60 мл/хв/1,73 м2 (79,5% і проти 20,5% та 79,1% проти 20,9%, р<0,0001). Міжгруповий аналіз виявив вищу частоту реєстрації ШКФ ≤ 60 мл/хв в групі пацієнтів із ШЕ в порівнянні з групами СЕ і без аритмії (45,2% проти 20,5% і 20,9%, р=0,003).  Висновки: Часта ШЕ у хворих із ГХ асоційована з більш тяжким функціональними порушеннями роботи нирок і збільшенням випадків ШКФ ≤ 60 мл/хв/1,73 м2.    АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ ДИСФУНКЦІЇ МЕЙБОМІЄВИХ ЗАЛОЗ ІЗ СУПУТНІМ ДЕМОДЕКОЗОМ Казмірчук О.М., Сучок С.О., Хлипняч Т.М. Науковий керівник: к.мед.н, ас. Жмудь Т.М. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, кафедра очних хвороб Актуальність: Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) - хронічне, дифузне ураження мейбомієвих залоз, що характеризується порушенням їх секреторної функції та обструкцією протоків, розвитком нестабільності слізної плівки, симптомами іритації та запалення. Цукровий діабет (ЦД) 2 типу часто супроводжується ДМЗ. Мета: Аналіз поширеності ДМЗ і демодекозу у хворих з ЦД 2 типу та здорових осіб. Матеріали та методи: Було сформовано дві групи: контрольна (практично здорові пацієнти, 20 осіб) та досліджувана (пацієнти з компенсованим ЦД 2 типу, 43 особи). Вік - 66,4±8,7 років, тривалість ЦД – 10,1±5,52 роки. Було проведене анкетування, комплексне офтальмологічне дослідження, компресійний тест для оцінки секреції МЗ, тест на виявлення кліща Demodex folliculorum; запропоновано комплексне лікування, оцінка якого проводилась через 1 місяць. Результати: Поширеність ДМЗ у контрольній групі склала 30% (12 очей), що нижче показників у досліджуваній групі –70% (28 очей). Крім того, у пацієнтів зі стажем ЦД <5 років (24 ока) було виявлено ДМЗ І-ІІ ступеня важкості, а зі стажем ЦД >5 років (38 очей) у 26,3% -ДМЗ ІІІ ступеня важкості. Demodex виявлено у 65,1%. Через 1 місяць після комплексного лікування відмічалось зменшення інтенсивності суб’єктивних проявів, покращились показники компресійного тесту, проб Ширмера і Норна. Висновки: У 65,1 % хворих з ЦД 2 типу виявлено Demodex, а у пацієнтів без ЦД – у 30%, що пов’язано з метаболічними порушеннями та дисфункцією імунної системи у хворих осіб. Ці фактори сприяють виникненню ДМЗ та активації умовно-патогенних мікроорганізмів, а саме Demodex. Запропонована комплексна терапія є ефективною щодо ДМЗ і кліща Demodex. Проте, враховуючи хронізацію та прогресуючий перебіг ЦД, пацієнтам рекомендовані періодичні обстеження та курсове лікування.   

Аналіз поширеності дисфункції мейбомієвих залоз із супутнім демодекозом

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

 3  
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ 
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ 
 
 
 
 
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 
ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ 
Topical Issues of Theoretical and Clinical Medicine 
 
 
 
 
 
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ 
V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених 
(м. Суми, 20-21 квітня 2017 року) 
 
 
 
Суми 
Сумський державний університет 
2017 
 
 
234 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ 
2.За допомогою біохімічного дослідження і розрахунку ШКФ, з’ясувати наявність 
порушень функції нирок у пацієнтів із ГХ без аритмій та з різними формами екстрасистолії. 
Методи та їх застосування: Обстежено 90 хворих на ГХ II стадії без наявності аритмій 
та з частою екстрасистолією, виділено 3 клінічні групи (1-а - хворі без аритмії; 2-а - хворі з 
частою СЕ і 3-я - хворі з частою ШЕ). Усім хворим проведено добове моніторування ЕКГ та 
оцінка функції нирок, обчислення ШКФ за формулою CKD-EPI. Результати оброблені з 
допомогою статистичних методів прикладних програм Microsoft Exel, Statistica. 
Результати: Аналіз показників функціонального стану нирок виявив вищі значення 
креатиніну у сироватці крові пацієнтів із частою ШЕ в порівнянні з групами без аритмій та 
частою СЕ (112 проти 95 і 94 мкмоль/л , р=0,001). Розрахунок ШКФ показав різницю між 
вказаними групами (59 проти 66 і 66 мл/хв, р ˂0,03).  
Серед пацієнтів із частою СЕ реєстрували переважання частоти випадків ШКФ ˃ 60 
мл/хв в порівнянні з епізодами ШКФ ≤ 60 мл/хв/1,73 м2 (79,5% і проти 20,5% та 79,1% проти 
20,9%, р<0,0001). Міжгруповий аналіз виявив вищу частоту реєстрації ШКФ ≤ 60 мл/хв в групі 
пацієнтів із ШЕ в порівнянні з групами СЕ і без аритмії (45,2% проти 20,5% і 20,9%, р=0,003).  
Висновки: Часта ШЕ у хворих із ГХ асоційована з більш тяжким функціональними 
порушеннями роботи нирок і збільшенням випадків ШКФ ≤ 60 мл/хв/1,73 м2.  
 
 
АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ ДИСФУНКЦІЇ МЕЙБОМІЄВИХ ЗАЛОЗ 
ІЗ СУПУТНІМ ДЕМОДЕКОЗОМ 
Казмірчук О.М., Сучок С.О., Хлипняч Т.М. 
Науковий керівник: к.мед.н, ас. Жмудь Т.М. 
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, кафедра очних хвороб 
Актуальність: Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) - хронічне, дифузне ураження 
мейбомієвих залоз, що характеризується порушенням їх секреторної функції та обструкцією 
протоків, розвитком нестабільності слізної плівки, симптомами іритації та запалення. 
Цукровий діабет (ЦД) 2 типу часто супроводжується ДМЗ. 
Мета: Аналіз поширеності ДМЗ і демодекозу у хворих з ЦД 2 типу та здорових осіб. 
Матеріали та методи: Було сформовано дві групи: контрольна (практично здорові 
пацієнти, 20 осіб) та досліджувана (пацієнти з компенсованим ЦД 2 типу, 43 особи). Вік - 
66,4±8,7 років, тривалість ЦД – 10,1±5,52 роки. Було проведене анкетування, комплексне 
офтальмологічне дослідження, компресійний тест для оцінки секреції МЗ, тест на виявлення 
кліща Demodex folliculorum; запропоновано комплексне лікування, оцінка якого проводилась 
через 1 місяць. 
Результати: Поширеність ДМЗ у контрольній групі склала 30% (12 очей), що нижче 
показників у досліджуваній групі –70% (28 очей). Крім того, у пацієнтів зі стажем ЦД <5 років 
(24 ока) було виявлено ДМЗ І-ІІ ступеня важкості, а зі стажем ЦД >5 років (38 очей) у 26,3% -
ДМЗ ІІІ ступеня важкості. Demodex виявлено у 65,1%. Через 1 місяць після комплексного 
лікування відмічалось зменшення інтенсивності суб’єктивних проявів, покращились 
показники компресійного тесту, проб Ширмера і Норна. 
Висновки: У 65,1 % хворих з ЦД 2 типу виявлено Demodex, а у пацієнтів без ЦД – у 
30%, що пов’язано з метаболічними порушеннями та дисфункцією імунної системи у хворих 
осіб. Ці фактори сприяють виникненню ДМЗ та активації умовно-патогенних мікроорганізмів, 
а саме Demodex. Запропонована комплексна терапія є ефективною щодо ДМЗ і кліща 
Demodex. Проте, враховуючи хронізацію та прогресуючий перебіг ЦД, пацієнтам 
рекомендовані періодичні обстеження та курсове лікування. 
  


Ukrainian

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/55399/1/Kazmirchuk_Suchok.pdf

Аналіз поширеності дисфункції мейбомієвих залоз із супутнім демодекозом

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)