Образ як форма мислення та засіб пізнання складається задовго до появи художнього образу, становлення якого пов‘язане з розвитком художньої свідомості (Г. Д. Гачев, С. Н. Бройтман, О. С. Киченко, А. А. Пелипенко, І. Г. Яковенко). Образне мислення, зумовлено здатністю людини співвідносити предмети та явища навколишньої дійсності, являти один предмет крізь призму іншого (Дж. А. Миллер, Н. Д. Арутюнова, В. Н. Вовк, М. Л. Гаспаров, Lakoff, Johnson), розвивається у тісній взаємодії з еволюцією художньої свідомості і поетичного мислення
